Менш відомий на Закарпатті Боржавський замок. Розташований він у селі Вари Берегівського району. Достеменно не відомо, коли було зведено цю фортецю, проте історики вважають, що це одна з найдавніших фортифікаційних споруд Закарпаття. За однією версією, замок було побудовано як фортифікаційну споруду на місці городища у IX столітті — про це згадує літописець Анонім, хроніст і нотаріус при дворі угорського короля Бели у «Діянні угрів», який називає її фортецею Боршо (Боржава). За даними археологічних розкопок, створення споруди слід датувати X—XI століттями. У документах замок згадується у 1320 році. Проте ще у 1241 році його зруйнував хан Батий. Пізніше руїни замкової вежі місцеве населення використовувало як каплицю, поки і її не зруйнували майже вщент. До нашого часу (береглися незначні залишки, за якими можемо лише уявляти, як виглядав замок, а також легенда про руйнування твердині, що не збігається з думкою істориків.
Нещасливе кохання Доломана та Мілоти – історія Боржавського замку
Цей переказ ще називають легендою про Доломана та Мілоту. У стародавні часи точилася війна між угорцями й печенігами. Угорці попросили допомоги в галицького князя і відправили до нього Доломана, внука угорського князя Алмоша. Угорець познайомився з Мілотою, донькою галицького князя, і вони покохали одне одного. Справа йшла до весілля, треба було лише дочекатися завершення бойових дій. Та сталося не так, як гадалося — Мілоту запримітив боржавський князь Чорногор, і батько Мілоти, зважаючи на дипломатичну доцільність, видав її заміж за Чорногора. Тим часом печеніги вщент розбили угорців, і ті кинулися втікати на захід. їхній шлях проходив через володіння галицького князя. Він пропустив їх, але з умовою, щоб вони не чіпали його зятя — боржавського князя Чорногора. Угорці пообіцяли й рушили у бік Ужгорода. Здобувши місто, вони зупинилися на декілька днів, щоб відсвяткувати перемогу. Не відчував радості лише Коломан, який сумував за Мілотою й вирішив відправитися разом зі своїм слугою до Боржавського замка, щоб бодай подивитися на кохану. Коли вони опинилися у володіннях Чорногора, їх схопили вояки Чорногора. Коломан не зізнався, хто він такий, тоді князь наказав замкнути його в підземеллі. Слуга ж таки зумів утекти й розповів про те, що сталося, батьку Коломана, Арпаду. Той, забувши про обіцянку не нападати на Боржавський замок, кинувся з військом визволяти сина. Почався кривавий бій, і навіть Мілота одягла обладунки, взяла до рук зброю і стала до лав оборонців. У цей час Коломан, побачивши, що його охорона кудись зникла, — вартові теж стали на захист замка — вибрався із в’язниці й теж кинувся в бій. Він забрав зброю в убитого воїна і вбив мечем першого супротивника, що трапився на його шляху. Юнак упав, шолом скотився з його голови, і Коломак упізнав свою кохану Мілоту. Юнак не витримав такого горя і вбив себе, впавши поруч із нею. Арпад, дізнавшись про те, що трапилося, наказав вщент зруйнувати Боржавський замок.
