Таємниця летаргічного сну

Прийнято вважати, що для відновлення сил людині необхідно спати 6-8 годин. Однак буває дуже складно провести межу між нормальним сном і сном, викликаним стресом. Йдеться про летаргічний сон. На грецькому «lethe» означає забуття, а «argiа» — бездіяльність. Летаргія — це нездоровий стан, яке схоже на сон і характеризується нерухомістю, відсутністю зовнішніх ознак життя і реакцій на зовнішні подразники. У всі часи людина боявся заснути летаргічним сном, тому що існувала небезпека бути заживо похованим.

Всесвітньо відомий італійський поет Франческо Петрарка, якому довелося жити в XІV столітті, в сорокарічному віці тяжко захворів. Він знепритомнів, його визнали мертвим і зібралися ховати. Однак, відповідно до закону того часу заборонялося ховати померлого, поки не пройдуть добу після його смерті. Отямився Петрарка майже біля могили і повідомив, що почуває він себе чудово. Після цього випадку він прожив ще тридцять років.

І «небіжчики» іноді оживають

Коли переносили старі європейські кладовища, проводили вибіркову перевірку трун, в результаті якої було встановлено, що четверта частина всіх померлих згодом знову оживала. Це вдалося встановити за матеріальним становищем останків тіл в гробах, після похорону «небіжчики» марно намагалися вибратися з могили. В одній англійському селі в 1838 році відбулося неймовірна подія. Під час ритуалу поховання в могилу опустили тіло небіжчика і почали його засипати, проте з труни почувся якийсь незрозумілий звук. Поки перелякані цвинтарні робітники схаменулися, відкопали і розкрили труну, було вже пізно — вони побачили обличчя небіжчика, застигле від жаху і відчаю. Його руки в саднах і розірваний саван свідчили про те, що допомога запізнилася.

У 1773 році в Німеччині після криків, що доносяться з могили, була ексгумовані, похована напередодні, вагітна жінка. Свідкам ексгумації відкрилася жахлива картини: шок заживо похованою, став причиною передчасних пологів, і немовля разом з матір’ю задихнулися в труні.

Мобільний для небіжчика

В Англії до нинішнього часу діє закон, згідно з яким в кожному морзі повинен бути встановлений дзвін з мотузкою, це дасть можливість ожилому «небіжчика» покликати на допомогу. У Британії в 60-х роках минулого століття був створений перший апарат, який дозволяв вловити навіть найслабшу електричну активність серця. Під час першого ж випробування серед трупів в морзі було виявлено жива дівчина. А в Словаччині пішли ще далі там, в труну небіжчика кладуть мобільний телефон.

Способи лікування, як і причини летаргічного сну, медицині не відомі. Точно так само неможливо передбачити і наступ пробудження. Медицина описує випадки, коли люди впадали в летаргічний сон внаслідок чаду, великої крововтрати, непритомності або істеричного припадку. Цікаво, що в разі загрози життю (наприклад, бомбардувань під час війни), що знаходилися в стані летаргічного сну прокидалися і могли пересуватися, а після артобстрілу знову засипали.

Найвідоміші випадки летаргії

Стан летаргії може тривати досить довго, до десятків років. Під час сну сильно сповільнюється метаболізм, тому старіння у заснули сильно уповільнюються. Після двадцятирічного сну вони не змінюються зовні, зате прокинувшись, протягом декількох років надолужують свій біологічний вік, і на очах перетворюються в людей похилого віку.

У книзі рекордів Гіннеса зареєстрований найдовший летаргічний сон. У 1954 році Надія Артемівна Лебедина (народилася в с. Могилів Дніпропетровської області в 1920 році) заснула після сильного скандалу з чоловіком і прокинулася через 20 років, лише в 1974 році. Лікарі визнали її абсолютно здоровою.

Є й інший рекорд, який чомусь не потрапив в книгу рекордів Гіннеса. Після стресу, пов’язаного з пологами, Августина Леггард заснула і ніяк не реагувала на удари і уколи. Через 22 роки, спляча Августина залишалася як і раніше молодий. Прокинувшись, жінка промовила: «Фредерік, дитина, напевно, зголоднів, я хочу його погодувати!» Однак замість новонародженої дитини вона побачила 22-річну дівчину, схожу на неї як дві краплі води. Але, час взяло своє, і прокинулася жінка почала швидко старіти, а через рік стала схожою на стару.

Відомі випадки, коли летаргія виявлялася періодично. Так, один англійський священик в стані сну перебував шість днів в тиждень, а по неділях прокидався, щоб поїсти і провести молебень.
У легких випадках летаргічного сну спостерігається нерухомість, рівне дихання і розслаблення м’язів. Однак в окремих, рідко зустрічаються випадки, відзначається картина, яка дійсно нагадує смерть: шкіра бліда і холодна, зіниці не реагують на світло, дихання і пульс складно виявити, рефлекси відсутні, а сильне болюче вплив не викликає реакції.

Коли існує підозра на летаргічний сон, медики рекомендують до рота померлої людини піднести дзеркало. При будь-яких симптомах летаргії дзеркало повинно запотіти. Однак найкращим способом уникнути летаргії є спокійне розмірене життя і відсутність стресів.