Статуї, які п’ють молоко

Містичні випадки, які неможливо пояснити з традиційною, наукової точки зору, на Сході не рідкість. «Пальму першості» по загадок, аномалій і пси-явищ впевнено тримає Індія.

Статуетки люблять козине молоко

30 квітня 2009 року відбулася одна з найдивовижніших для всіх віруючих Індії чудес. В одному з індуїстських храмів в Нью-Делі як зазвичай відзначали «Пітр-Бакш». У цей день прийнято ставити перед мармуровою статуєю Ганеші (божество з головою слона) чашки з молоком, щоб нагодувати душі померлих. Подив присутніх людей не було меж, коли вони побачили, що статуетка Ганеші п’є молоко своїм хоботом. В цей же день точно таке ж диво відбувалося в індуїстських храмах, розташованих в США, на Близькому Сході, в Австралії, Індонезії, Таїланді і в безлічі інших країн.

У древньому храмі Шамур Шив Мандір, що в штаті Пенджаб, статуетка Ганеші довжиною 40 см жадібно пила молоко. Молоко просто зникало з чаш в храмі містечка Лудхіяш, що знаходиться в тому ж Пенджабі.

В англійському місті Саунтхолл подібний феномен привернув увагу безлічі журналістів і телевізійників. Увага широкої громадськості привернув храм Вішва, в якому статуетка священного бика Нандін з сидить на ньому Шивой пила молоко відразу з декількох мисок. Відзначилася любов’ю до молока, і статуя бога Шеша Наг, у вигляді королівської кобри.

У храмах Гонконгу зафіксовані випадки вживання молока не тільки статуетками Ганеші, але і зображеннями Рами, Брами і Крішни. Розповідають, що маленька срібна статуетка Ганеші в той чудовий день випила 20 літрів козячого молока, причому це відбулося на очах віруючих людей, кіношників і репортерів.

До полудня першого травня всесвітнє чудо припинилося: статуї наситилися і перестали пити молоко. Віруючі вважають, що тут точно не обійшлося без містики. Думка вчених абсолютно протилежне: вони впевнені, що у всіх випадках «розпивання молока» має місце бути феномен, протилежний мироточення.

Спроба наукового пояснення явища

Дас Банья, фізик з Бомбея, вказав на те, що мармур і інші камені в принципі можуть поглинати рідини. Швидше за все, сталося це таким чином — поверхневі молекули каменю утворили капілярний канал, який і ввібрав молоко. Крапельки рідини після цього могли розташуватися тонким і рівним шаром, практично невидимим на тлі мармуру біло-рожевого кольору.

Британський журнал «Focus» не цілком згоден з таким поясненням: капілярні явища, відомі кожному школяреві, не пояснюють, чому статуетки божеств п’ють так багато молока. Крім того, гіпотеза, запропонована індійським фізиком, абсолютно не пояснює, чому молоко всмоктують бронзові та срібні статуї.

Версії, що всі ці історії — суцільна вигадка, перебільшення або результат масової галюцинації, також не витримують критики. А в древніх храмах Індостану тим часом відбуваються і інші, не менш цікаві випадки і феномени.