Великі люди з «поганим оком»
Мати «лихе око» можуть не тільки сільські «бабусі» і «дідуся», а й відомі, всіма шановані люди. Сучасники Лорда Байрона вважали великого поета володарем «лихого ока» та інших містичних здібностей.
Досить погану славу мав і римський Папа Пій IX, який жив в XIX в. Коли він наближався до римським дамам, ті поспішали десь сховатися або просто поверталися до понтифіка спиною, так боялися його погляду. Якщо Папа стверджував, що буде хороший урожай, селяни вже знали, що все буде з точністю до навпаки.
Пій IX знав про те, що все його бояться, як вогню, проте впоратися з цією проблемою ніяк не міг. У 1868 році в «вічному місті» влаштували свято на честь Папи. Без «пригод» не обійшлося і цього разу: одна з гіпсових статуй понтифіка впала, поранивши при цьому кількох людей.
Після Пія IX новим Папою був обраний Лев XIII, при його правлінні на той світ пішло багато кардиналів. Про новообраному первосвященика рімокатоліческой церкви також говорили, що він має поганий погляд.
Нічого хорошого сучасникам не віщувала і зустріч з поглядом імператора Вільгельма. Як то раз стався такий випадок. Вільгельм прибув в місто Кастелламаре, де повинні були спускати на воду військовий корабель «Ре Умберто». З незрозумілих причин на палубі корабля почалася пожежа, і імператору довелося спішно його покинути. При цьому монарх з етикету простягнув однією з придворних дам руку — та оступилася і впала в воду.
Однак нещастя немов йшли за імператором «по п’ятах». Після спуску корабля на наступний день в особистому графіку імператора був призначений прийом в Квірінале. Але, як тільки Вільгельм з’явився на подвір’ї, зі стелі миттєво впала люстра і розбилася на друзки.
В політиці і в військових справах доля була до імператора настільки ж «прихильною». Досить було імператору з’явитися на будь-якій ділянці фронту, як німецькі солдати зазнавали тут поразки. Після того, як Габсбурги почали мати «загальні справи» з Вільгельмом Гогенцоллерн, як в Австро-Угорській державі настав великий криза. Те ж саме можна сказати і про Оттоманську імперію.
«Дурноглазіем» славився і імператор Франції Наполеона III. В одній з історій описується випадок, як монарх подивився на кучера, і той після цього помер від інфаркту. Ті, хто служив при дворі імператора, занадто часто зводили рахунки з життям.
Камердинери взагалі позбавлялися розуму, а кравці один за одним відмовлялися шити імператору наряди.
