Що нас чекає за останньою межею?

Чим ближче до людини своїм скрадливі кроком підступає старість, тим більше він починає замислюватися, чи не зникне назавжди з існуючої реальності його душа, мрії і досягнення? Про можливість існування життя після того, як людина померла, замислюються і люди, що втратили своїх близьких. І на тему життя після смерті написана величезна кількість книг, нарисів і наукових статей. Звичайно, однозначної відповіді, підтвердженого незаперечними фактами, на це питання існувати не може, але глибоко віруючі люди не допускають і частки сумнівів в тому, що їх душа воістину безсмертна.
Електронні повідомлення померлих людей
Про численні повідомлення живим від померлих людей, отриманих за рахунок всіляких електронних засобів, таких як комп’ютер, телефони і радіо, заговорили зовсім недавно і цими дивовижними фактами зацікавилися російські вчені з громадської організації, яка займається інструментальної транскоммунікаціей, зокрема феноменальними випадками передачі електронних голосів з загробного світу. Першим в історії адресним контактом з людиною, який залишив світ живих, став радіоміст, який встановила сім’я Світневих з Петербурга. Подружжя втратила розбився в автокатастрофі, сина Дмитра. Його батько, Вадим Світнев, який є кандидатом технічних наук, разом зі своїми колегами використовував для зв’язку з іншим світом комп’ютер і спеціально розроблені вченими прилади. Експеримент дав позитивні результати, так як на запитання батьків відповів уже похований подружжям Світневимі їх син Дмитро.
Смерті немає, а життя — це сон
Одним з найважливіших моментів, які вчені хотіли дізнатися у померлих людей, під час двостороннього контакту батьків з сином і іншими вже пішли зі світу живих родичами і знайомими — це було питання чисто побутового характеру: чи сплять мертві в своєму світі, їдять чи, дихають чи і так далі. На що дослідники отримали однозначну відповідь від Дмитра: «У Господа ми всі, звичайно, живі», тобто вони дихають, сплять і їдять. Родинні зв’язки у мертвих зберігаються, а це значить, що пам’ять про прожите життя ними не втрачається.

Перехід зі світу, який реальний тільки для живих, за свідченнями померлих відбувається абсолютно безболісно і контакт з ще живими людьми у минулих в загробний світ не переривається. Тільки люди, ще живуть на Землі, не можуть чути своїх померлих друзів і родичів, а мертві не тільки чують мова живих людей, а й читають їх думки. Дослідники потойбічних контактів говорять про те, що мертві люди вважають наше життя, яка так схожа на мурашник, сном і люди постійно роблять собі боляче.
Пророцтва від пішли в світ інший
Померлі люди не можуть передбачити події для живої людини, які повинні відбутися найближчим часом, але чим далі по часу має статися якась подія, тим точніше їх передбачення. Наприклад, було передбачене бандитський напад на сусідського хлопчика, що відбулося насправді через три місяці після попередження від мертвих.

Про дату свого відходу зі світу живих вчені чомусь питань померлим родичам не задавали. Але в своїх статтях, присвячених контактам з мертвими людьми, вони відзначили, що пішли в світ інший постійно їм нагадують про безсмертя людської душі.

Контакт з померлими друзями, родичами і колегами триває вже більше року, і батьки загиблого сина фіксують всі проведені переговори в електронному вигляді, яких у вигляді файлів зібралося вже більше трьох тисяч. Інформація, отримана з загробного світу, дуже цікава і практично повністю не відповідає нашим звичним уявленням про потойбічне життя. «Все прощені» — кажуть нам пішли за межу люди.