У попередньому матеріалі ми розібралися, чому, згідно з деякими прикметами, ікони не варто дарувати, і як на такі подарунки дивиться православна церква. Переписування статті українською з виділеним цитатним рядком.Переписування статті українською з виділеним цитатним рядком.
У попередньому матеріалі ми розібралися, чому, згідно з деякими прикметами, ікони не варто дарувати, і як на такі подарунки дивиться православна церква. Тепер спробуємо відповісти на інше питання: чи можна виносити ікони з власної оселі та віддавати їх у дар?
Чи можна дарувати ікони зі свого дому
Упередження щодо дарування ікон має просте пояснення: люди бояться, що разом зі святим образом із родини піде щастя, любов і достаток. Якщо ви чітко пов’язуєте присутність ікони у домі з життєвим успіхом і добробутом, то, мабуть, краще утриматися від такого подарунка.
Водночас батьки можуть передати свої намолені ікони дітям. Вважається, що так Боже благословення переходить у межах роду, від предків до нащадків. Найсильнішими називають ікони, які зберігалися й передавалися впродовж кількох поколінь. Зазвичай такий дар приурочують до важливої події в житті молодого подружжя: вінчання, народження дитини чи її хрещення.
Рекомендуємо прочитати: Які тварини передбачають погоду
Чи можна подарувати власну ікону іншій людині
Церква не вбачає нічого поганого в тому, щоб віддати свою ікону комусь іншому. Найімовірніше, такий подарунок матиме символічне значення: спершу перед цим образом молився я, а тепер цю молитву продовжиш ти. У такий спосіб ікона духовно єднає людей.
Дарувати ікону не можна лише тоді, коли проти цього рішення виступають рідні або коли святий образ належить не вам, а, скажімо, вашому чоловікові чи дружині.
Для того, хто сприймає ікону не як звичайне зображення, а як частину намоленого простору і навіть власного життя, віддати її комусь немислимо. Якщо ж така людина і передасть образ, то лише як благословення своїм дітям. Колись саме так благословляли тих, хто збирався одружуватися або вирушав на захист Батьківщини.
Чому не варто дарувати ікону невіруючому
Є ще один дуже важливий момент: святий образ краще не дарувати людині, яка не вірить у Бога. Адже це рівнозначно блюзнірству над вірою, фактично наругою.
Ікона — сакральна річ, через яку людина може відкрити духовний зв’язок із Богом. Проте для цього недостатньо просто повісити її «на покуті» й милуватися. Потрібно регулярно молитися, розповідати про свої печалі й негаразди, дякувати за послану радість.
У 90-ті роки колишні комуністи раптом масово стали віруючими: почали цілувати ікони «на камеру» та простоювати багатогодинні служби. Таке позерство й гра на публіку огидні Богові. Чесніше відкрито визнати, що не віриш, ніж удавати.
Подарувати ікону невіруючому — те саме, що дати сліпому телевізор, а глухому — радіоприймач.
Що робити з іконою, яка вам не потрібна
Якщо ікона вам більше не потрібна, найкраще віднести її до храму — там їй знайдуть гідне застосування. У жодному разі не викидайте святий образ, а тим паче не спалюйте його: це вважається тяжким гріхом.
