Різдво — одне з головних християнських свят, яке відзначають віряни різних конфесій у багатьох країнах світу. У частині церковних традицій його святкують 25 грудня, а за старим календарним стилем — 7 січня. За століття свято обросло звичаями, народними прикметами й забобонами, за якими намагалися передбачити погоду, врожай, здоров’я, достаток і майбутні події.
На Русі різдвяні традиції поширилися після прийняття християнства. Частина старих звичаїв збереглася донині, хоча поруч із давніми повір’ями з’явилися й значно пізніші. На Різдво колядують, збираються за святковим столом, а в народній культурі з цим періодом також пов’язували ворожіння.
Погодні прикмети на Різдво
Особливо уважно предки спостерігали за різдвяною погодою. За морозом, снігом, вітром, сонцем і навіть виглядом Місяця намагалися визначити, якими будуть наступні пори року та майбутній урожай.
- Сильний мороз на Різдво вважали провісником спекотного літа.
- Різдвяна відлига, за повір’ям, обіцяла холодну весну.
- Сніг, що випав цього дня, пов’язували з приємними новинами протягом року.
- Завірюха нібито віщувала ранній прихід весни.
- Яскраве сонце й чисте небо вважали добрим знаком для літнього та осіннього врожаю.
- Сильний вітер і заметіль також могли трактувати як обіцянку щедрого врожаю.
- Якщо на Різдво припадав молодик, очікували бідного врожаю.
- Похмурий день пов’язували зі спекотним, але дощовим літом.
- Велику кількість птахів у небі сприймали як ознаку майбутнього достатку. Цього дня також радили нагодувати птахів і безпритульних тварин.
- Отримані на Різдво гроші вважали знаком фінансово успішного року.
- Яскраве сонце, яке сліпить очі, обіцяло тепле літо, а сонце за хмарами — дощову погоду.
Звісно, такі спостереження належать до народного фольклору й не можуть замінити метеорологічний прогноз. Проте саме погода протягом століть була одним із головних орієнтирів для селян, від яких залежав майбутній урожай.
Різдвяні прикмети про здоров’я
Окрема група повір’їв стосувалася здоров’я родини. Люди звертали увагу не лише на святковий стіл, а й на поведінку домашньої птиці та власні заняття у святковий день.
- Щедро накритий різдвяний стіл вважали символом міцного здоров’я протягом наступного року.
- Господарі, які тримали курей, могли поставити перед ними зерно та воду. Якщо птиця спочатку клювала зерно, це сприймали як добрий знак і обіцянку здоров’я. Якщо кури першими починали пити воду, повір’я попереджало про можливі недуги.
- Шити й займатися рукоділлям на Різдво за старими забобонами не радили. Вважалося, що така робота може накликати проблеми зі здоров’ям. Особливо суворе повір’я стосувалося вагітних жінок: нібито шиття цього дня могло спричинити проблеми із зором у дитини.
Останні твердження є саме фольклорними забобонами й не мають медичного підтвердження. Вони відображають давню традицію звільняти святковий день від повсякденної праці.
Грошові прикмети на Різдво
Добробут був ще однією важливою темою різдвяних повір’їв. Навіть випадкова поява тварини в оселі могла отримати особливе тлумачення.
Побачена в різдвяні дні миша вважалася попередженням про можливі фінансові труднощі. Схоже негативне значення в деяких народних переказах приписували появі щура. А ось таргана, який пробіг оселею на Різдво, навпаки, могли сприймати як знак майбутнього матеріального достатку.
Щоб у домі не переводилися гроші, існував звичай насипати зерно в кілька тарілок і поставити їх у непомітних кутах кімнат. Гості не повинні були бачити ці посудини. Зерно в таких обрядах символізувало врожайність, ситість і достаток.
Ще одна стара прикмета стосувалася свічок. Їх ставили на різдвяний стіл, сподіваючись таким способом зберегти добробут у домі.
Існувала й святкова традиція з пирогом. Усередину клали одну монету, після чого випічку розрізали та пригощали нею рідних і друзів. Тому, кому діставався шматок із монетою, повір’я обіцяло найбільший фінансовий успіх у новому році.
Що робили на Різдво для удачі
Народні прикмети пропонували чимало способів визначити, чи буде наступний рік щасливим. Наприклад, зустріч із собакою на вулиці в різдвяний день вважалася доброю ознакою.
Ще один звичай був пов’язаний із домовиком. Щоб заслужити його прихильність, зі святкового столу відкладали свіжу й різноманітну їжу. Недоїдки класти не радили. Тарілку залишали під ліжком, а наступного ранку їжу віддавали птахам або дворовим собакам. За повір’ям, задобрений домовик мав охороняти оселю й допомагати її мешканцям.
Важливим знаком вважали й першого гостя. Якщо різдвяного вечора поріг першим переступав темноволосий чоловік, господарі могли сприйняти це як обіцянку щасливого року.
Рекомендуємо: Новорічні грошові ритуали
Різдво за днями тижня
У народному календарі значення свята могло залежати навіть від того, на який день тижня воно припало. Кожному дню приписували власне передбачення.
Понеділок вважався добрим знаком для врожаю й загального успіху протягом року.
Якщо Різдво випадало на вівторок, сприятливим знаком це вважали для тих, хто планував весілля. За повір’ям, укладений цього року шлюб мав бути міцним.
Середа обіцяла вдалий рік рибалкам і мисливцям, яким пророкували багату здобич.
Четвер особливо сприятливим вважали для неодружених людей. Тим, хто ще не мав нареченого або нареченої, повір’я обіцяло зустріч із майбутньою другою половинкою.
П’ятницю пов’язували із затяжною зимою та прохолодним літом. Субота нібито обіцяла багато дощів і невдалий урожай.
Неділя, навпаки, вважалася сприятливим днем для нових починань. Людині, яка планувала розпочати нову справу, прикмета обіцяла успіх.
Католицькі різдвяні звичаї та прикмети
У західній різдвяній традиції особливе значення надають оздобленню оселі. За народними уявленнями, святкова атмосфера в будинку мала сприяти щасливому й успішному року.
На різдвяному столі в багатьох західних країнах можна побачити запечену індичку, домашні пряники та печиво. Щедре частування традиційно асоціюється з достатком, щастям і родинним благополуччям.
Існує й прикмета про новий одяг. Зустріти Різдво в обновці означало символічно розпочати новий період і привернути удачу.
Колядування також посідає помітне місце в різдвяних традиціях різних християнських народів. Святкові пісні, відвідування осель, частування та побажання господарям добра протягом століть стали характерною частиною різдвяного періоду.
Як саме провести Різдво, кожен вирішує сам. Одні збираються великим родинним колом, інші зустрічаються з друзями. Народна традиція радить провести цей день у доброму настрої, не скупитися на щирі подарунки й приділити увагу близьким. Вартість подарунка тут не головна — значення має бажання потішити людину.
Різдвяні прикмети не дають надійного прогнозу майбутнього, проте залишаються цікавою частиною народної культури. У них збереглися давні уявлення про врожай, добробут, родину й удачу, які передавалися від покоління до покоління.
