Де живуть Махатми?

У священних буддійських текстах і в індійському фольклорі зустрічаються згадки про Махатму і про таємничу країні Шамбалу, про чарівний камінь, який прилетів з неба, і про інші чудеса.

Перша згадка про Шамбалу відноситься до VI століття: так, у праці «Калачакра-тантри» сказано, що правитель цієї країни отримав науку про Калачакре (тобто колесі часу) від самого Будди. Це вчення ототожнює макрокосм з мікрокосмом, а людини — з Всесвіту. Зовнішні процеси в природі і внутрішні процеси в людині відбуваються за одними і тими ж законами. Тому для того, щоб змінити весь світ, потрібно змінити себе.

Легенда про Шамбалу

За легендами, Шамбала являє собою ідеальне держава: основою світогляду його жителів є вчення про колесо часу. «Країна Махатм» знаходиться на континенті Джамбо, на північ від річки Шита. Оточують держава 8 гір, всі разом вони нагадують квітка лотоса. Столиця Шамбали — місто Калапа. Тут варто розкішний царський палац, в якому є парк. У палацовому парку знаходиться мандала, своєрідна «модель Всесвіту». Мандала використовується для проведення ритуалів, які впливають в цілому на весь макрокосм.

Російська Шамбала

За часів Київської Русі з’явилися легенди про Біловоддя — російської Шамбали. Це країна щастя і справедливості. Шукати «рай на Землі» відправлялися люди, гнані офіційною церквою. У 1043 році в Києві з’явився Чернець Сергій, який стверджував, що побував в Біловоддя. Його посилав на пошуки Королівства Білих Вод ще князь Володимир. За словами ченця, тільки 7 чоловік раз в 100 років могли потрапити в таємничу країну. Шістьом з них судилося повернутися в рідні краї, а сьомий залишався в Біловоддя і згодом ставав безсмертним.

Блаватська про Шамбалу

Але по-справжньому весь світ дізнався про Шамбалу лише після виходу в світ праць російського філософа-оккультиста, Олени Петрівни Блаватської. Блаватська розповіла, що телепатично спілкувалася з так званої Великої білої ложею — це вчителі всього людства. Шамбала, на думку Блаватської, є центральним органом управління Ложі. Саме тут народиться прийдешній Месія.

Микола Реріх про Шамбалу

Розвинув ідею про утопічній країні Микола Реріх, який був видатним художником, філософом, археологом і мандрівником. З 1924 по 1928 рік він подорожує по Тибету, Монголії і Уйгури. На основі своїх вражень він написав ряд книг і картин про Шамбалу і її героїв. Вчення Реріхів дало поштовх до появи нового релігійного руху — агні-йоги (або живої етики). Одним з ключових моментів цього вчення є шанування таємничої країни Шамбали.

Згідно агни-йоги, обитель Сходу була створена для того, щоб підтримувати людей на їх шляху духовного самовдосконалення. У різні історичні періоди члени Ложі втілювалися в різних країнах для того, щоб внести свій внесок в інтелектуальний і духовний розвиток всього людства.

Йдеться про основоположника світових релігій (Христос, Будда, Мойсей, і т.д.), першовідкривачів, езотерика і про багатьох інших видатних діячів свого часу.