Таємниця Велесової книги
Велесова книга — це давньослов’янське зібрання текстів і заклинань, яке існує більше тисячі років. Книгу склали в 8-9 ст. жерці слов’янського Бога Велеса, це дерев’яні дощечки з малюнками і письменами дохристиянських магічних знань і уявлень про Світі. Всього їх 83. Писання з цієї книги так і не вдалося розшифрувати, але можливо це і на краще, т. К. Вони мають таку силу, що за їх допомогою можна знищити Землю.
Велесова книга містить опис стародавніх обрядів і молитви до Богів. Книгу створив волхв з Новгорода Ягайлоган. На створення цієї книги він витратив кілька десятиліть, дощечки спочатку полірувалися з обох сторін, а потім оброблялися воском, тільки після цього наносилися руни — магічні символи. Мова, на якому написана Велесова книга, схожий з одного боку з давньоіндійської писемністю даванагаря, а з іншого боку простежується схожість зі скандинавськими рунами.
За допомогою цієї книги, жерці могли впливати на стихії, викликати посуху, грозу та дощ, страшні пожежі. З цієї причини книгу прагнули подалі заховати від чужих очей, бо наслідки могли бути незворотними.
Після загибелі волхва Ягайлогана в 878 р, книга Велеса потрапила в головний храм Києва в сховище рукописів, там вона перебувала аж до середини 11 ст. Після хрещення Русі, християни почали позбавлятися від всього язичницького і книга опинилася в небезпеці. Ярослав Мудрий, правлячий в ті часи вирішив врятувати книгу і знайшов спосіб, як це зробити. Анна Ярославна, дочка Ярослава Мудрого була видана заміж за французького короля Генріха I, їй то і віддали в якості приданого Велесову книгу. Так книга потрапила до Франції, де надійно зберігалася спочатку в королівській бібліотеці, а пізніше в абатстві Санліс майже 800 років.
У 1789 році у Франції почалася революція і абатство, в якому зберігалася книга, було розграбовано бандитами, а всі рукописи були викинуті на звалище. Російський посол у Франції Петро Дубровський знав, що зберігалося в абатстві, і поспішив в Санса. Там один з поранених ченців і передав йому найцінніші рукописи, серед яких була Велесова книга. Після цього Дубровський повернувся в Росію і передав всі рукописи Олександру I, крім заповітної книги. Подовгу він сидів над письменами і намагався розшифрувати книгу. Незабаром чутки про таємничу книзі поповзли по Петербургу. Книгою зацікавилися не лише колекціонери, а й таємне товариство масонів. Дубровскому почали погрожувати, доносили на нього Імператору, не раз намагалися його пограбувати, і він вирішив віддати книгу містику Олександру Сулакадзева.
Про книгу нічого не було чутно більше 10 років. Але в кінці 20-х років поширилися чутки про те, що якась організація на чолі з А. Сулакадзева проводить таємні давньослов’янські обряди. У 1830 р, після смерті Сулакадзева, коли вдова розпродувала зборів чоловіка, Велесової книги там не виявилося. Виявляється, раніше він передав книгу на зберігання Н. В. Ніклюдову. Після громадянської революції, Велесова книга знову опинилася в Європі.
Книга ще довго передавалася з рук в руки і змінювала не одне держава. У 2003р. Велесова книга з’явилася зовсім в несподіваному місці, на закритому аукціоні в Нью-Йорку. Там були представлені дві дерев’яні дощечки зі слов’янськими письменами. Лот був куплений протягом години за 550 тис. Доларів невідомим покупцем. Він розрахувався готівкою і зник. По всій видимості, книга була розділена на кілька частин і знаходиться у різних господарів. Але є й інша версія. Швидше за все, хтось виставив майстерну підробку, а сама книга зберігається в надійному місці в одній з найбагатших і закритих сект світу — у мормонів.
