Таємничими легендами оповитий і Невицький замок. Уперше про нього згадувалося у XIV столітті. Нині від нього залишилися лише руїни. За переказами, він також був поєднаний таємними підземними ходами із Ужгородським, Середнянським та Мукачевським замками. Про нього існує декілька легенд.
Невицький замок: походження назви
Перша легенда стосується походження назви. Етимологію назви «Невицький» пов’язують зі словом «наречена», тобто «невіста», — начебто замок мав захищати молодих дівчат, наречених. І досі живе легенда про володаря замка, котрий свого часу відбив наречену в мукачевського графа. Звісно, той розлютився, бо не дуже приємно бути одуреним, а надто, якщо ти граф. Побоюючись його гніву, власник Невицького замка пообіцяв, що видасть за нього заміж свою майбутню доньку. Дійсно, незабаром у нього народилася дівчинка, але ніхто ніколи не розповідав про домовленість володарів. У призначений час мукачевський граф приїхав до Невицького замка, щоб одружитися на 16-річній дівчині, але вона не захотіла виходити заміж за старого, тому кинулася з вежі і загинула. Після цього у вежу влучила блискавка — ніби сам Бог прогнівався на двох володарів, які уклали таку угоду.
Легенда про Погану Діву, власницю Невицького замка
Існує ще легенда про Погану Діву. За переказами, замок побудувала турецька панянка, яку за надмірну та нестерпну жорстокість прозвали Поганою Дівою. Вона хотіла побудувати дуже міцні мури, тому звеліла додавати до вапна молоко та яйця, а згодом — материнське молоко й людську кров. Коли замок побудували, кожен, хто проходив повз нього, мусив низько вклонятися, інакше йому відрубували голову. І так вже вона доконала місцевий люд, що всі хотіли її позбутися, та не могли, бо вона була чаклункою. Неподалік від замка жив юнак на ім’я Іван. Він вирішив допомогти знедоленим позбутися Поганої Діви, але спершу мав стати правителем. Його господар тільки посміявся і сказав, що він стане правителем лише тоді, коли із заліза ростимуть квіти, — і встромив меч у землю. На превеликий подив, тієї ж миті меч розквітнув. Тож Іван зібрався й поїхав до Ужгорода, де саме обирали правителя. Зібралося багато вельмож, але вони ніяк не могли обрати найдостойнішого. Тоді вирішили кинути шапку і на кого вона потрапить, той і стане правителем. Шапка впала на Іванову голову, але вельможі вирішили, що простий юнак не може бути правителем. Вони знову підкинули шапку — і вона ще раз впала на голову Івана. Тоді вже вони не стали сперечатися з долею й обрали його володарем. Новий володар Іван негайно вирушив до Невицького замка, щоб вигнати звідти Погану Діву. Жорстока володарка злякалася й кинулася навтіки, але той її настиг і вбив, позбавивши місцевий люд від її жорстокості та знущань.
Вважається, що прототипом турецької чаклунки була угорська графиня, спадкоємиця Другетів, яка отримала замок у свої володіння у XIV столітті. Кажуть, що вона була така ж кровожерлива, як і Софія Баторі, бо наказувала підмішувати молоко та яйця до вапна для укріплення мурів, а за непослух жорстоко карала.
