Іоанн Золотоуст описував молитву як велику зброю, невичерпний скарб, підґрунтя душевного спокою та джерело всякого добра. На його думку, сила молитви перевищує будь-яку царську владу. Нижче розглянемо, що таке молитва, як і які молитви слід читати, про що можна просити Господа, а про що не варто.
Що таке молитва і де можна молитися
Єдиного чіткого визначення молитви не існує, адже це не фізика чи хімія, де все можна розкласти по поличках. Найпростіше сказати, що молитва — це розмова людської душі з Богом. Пригадайте дитинство: ви приходили до батьків і розповідали їм про свої радощі й печалі, зізнавалися, коли щось накоїли. Так само відкрито варто звертатися й до Отця Небесного.
Багато хто вважає, що молитися можна лише в храмі, проте це не так: молитва вдома теж допустима. Просто в церкві легше налаштуватися на потрібний лад і відволіктися від буденних думок. Удома зробити це дещо складніше, тож доведеться обрати час, коли вам ніщо й ніхто не заважатиме.
Щоб домашня молитва була зосередженою, варто облаштувати для неї окреме місце — невеликий куточок з іконами, де можна запалити свічку чи лампадку. Така звична обстановка поступово сама налаштовує на духовний лад.
Рекомендуємо прочитати: Знайти гральну карту — значення прикмети
Щоденне молитовне правило
Основні правила для кожного вірянина
Бажано молитися двічі на день — уранці та ввечері перед сном. Не можна читати молитви механічно, ніби заклинання незрозумілою мовою. Вимовляйте слова усвідомлено, повільно й з почуттям. Подумайте самі: чи приємно було б вам говорити зі співрозмовником, який бурмоче щось собі під ніс, а думками перебуває деінде?
Тексти молитов варто брати зі спеціальних молитовників, які продаються в церкві. Шукати їх на інтернет-сайтах не радять: переходячи з одного ресурсу на інший, молитва часто спотворюється й перестає бути канонічною. Священники вважають, що замість таких змінених текстів краще звертатися до Бога власними словами.
Під час молитви людина може відчувати розчулення чи ейфорію. Таких станів краще уникати, бо вони ведуть до марнославства: мовляв, погляньте, який я праведник, майже святий. Насправді ж усе може бути зовсім навпаки, і гріхів у людини — хоч греблю гати.
Святі отці також радять молитися перед кожним прийомом їжі та перед початком будь-якої справи. Так віруючий дякує Господу за поживу й просить допомоги у здійсненні задуманого.
Залежно від обставин молитву читають уголос або подумки. У православ’ї моляться перед іконами — образами Ісуса Христа, Богородиці, Миколая Угодника та інших святих.
Ранкові молитви
Кожен християнин має знати й щонайменше двічі на день, уранці та ввечері, промовляти:
- «Отче наш»;
- «Символ віри»;
- «Богородице Діво, радуйся».
Для зміцнення духу корисно читати також молитву Оптинських старців. Тим, хто прагне духовного зростання, варто звертатися й до псалмів: оберіть кілька, які найбільше подобаються, і регулярно читайте їх уранці.
Якщо зранку часу на молитву немає, цілком прийнятно слухати молитви в аудіоформаті дорогою на роботу.
Вечірні молитви
Православні молитовники містять не лише ранкове, а й вечірнє молитовне правило. Добре було б прочитати його повністю, але за сильної втоми дозволяється відступити від приписів і обмежитися кількома молитвами, які вам найближчі. Головне — молитися вдумливо й щиро. Безпосередньо перед сном корисно промовити:
«У руки Твої, Господи Ісусе Христе, Боже мій, віддаю дух мій; Ти ж мене благослови, Ти мене помилуй і життя вічне даруй мені. Амінь».
Як часто потрібно молитися
Церква не встановлює верхньої межі для кількості щоденних молитов. Святі, праведники й великомученики молилися безперестанку, проте сучасній людині з її шаленим ритмом життя це навряд чи під силу. Тож цілком достатньо ранкових і вечірніх молитов, а також молитов перед трапезою та новими справами.
Звернення до святих
Яким святим молитися
До щоденного правила можна додавати звернення до святого, пам’ять якого Церква вшановує цього дня. Дуже корисно також молитися святому, чиє ім’я ви носите. Чи мають святі певну «спеціалізацію» — питання доволі суперечливе.
Народні вірування приписують одному святому допомогу у вигідному продажу, а іншій святій — у швидкому одруженні. Такі уявлення є залишком язичницького світогляду, де кожен бог відповідав за щось одне. Утім, за здоров’я християни моляться святим, які за життя були цілителями: Космі й Даміану, великомученику Пантелеймону Цілителю. Проте цей виняток лише підтверджує правило.
Навіщо молитися святим, якщо можна звернутися до Бога
Молитва до святих не скасовує молитви до самого Бога. Звертаючись до святого, ми можемо швидше отримати бажане: вільний від гріхів святий передасть наше прохання Господу.
Молитви про зцілення
Так склалося, що багато людей приходять до Бога лише тоді, коли захворіють. Як кажуть у народі, поки грім не вдарить, чоловік не перехреститься. Така вже людська природа, тому Бог і випробовує нас, грішних, хворобами й життєвими труднощами. Його мета — врятувати не тіло, а душу.
Якщо захворіли ви чи ваші рідні, моліться про здоров’я не тільки згаданим вище святим цілителям. Звертайтеся також до святої Ксенії Петербурзької, Матрони Московської, Миколая Чудотворця. І, звісно, просіть про зцілення Ісуса Христа та Богородицю. Обов’язкова умова — віра в силу молитви, адже в Писанні сказано: «Нехай станеться вам за вірою вашою».
Молитва за померлих
Окрім молитов за себе, рідних і близьких, християни моляться й за покійних. В основі християнства лежить віра в безсмертя душі. Молячись за того, кого вже немає поруч, ми допомагаємо його душі очиститися й наблизитися до Бога. Самі померлі ні покаятися, ні очиститися не можуть — їм лишається тільки чекати на Божий Суд.
Звичайно, можна замовити молебень за покійного в храмі. Проте молитися слід і вдома: вважається, що так ми допомагаємо не лише душі померлого, а й власній.
Відмінності православної та католицької традицій
Чому православні хрестяться справа наліво, а католики — зліва направо
Після кожної молитви належить здійснювати хресне знамення, тобто перехреститися. Православні роблять це справа наліво, католики — зліва направо. Звідки така відмінність між двома конфесіями?
Річ у тім, що вони по-різному розуміють саме хресне знамення. Рух зліва направо означає, що знамення йде від людини до Бога. Зворотний напрямок символізує Боже благословення, яке сходить на того, хто молиться.
Напрямок зліва направо уособлює шлях людини від гріховного стану до спасіння, а протилежний — перемогу праведного над гріховним. Тривалий час послідовники західного обряду хрестилися обома способами. Остаточно це питання вирішив Папа Римський Пій V, який у 1570 році видав указ, що визнавав канонічним лише напрямок зліва направо.
Чому православні моляться перед іконами, а католики — ні
У православній традиції молитви підносять перед святими образами. Атеїсти нерідко дорікають православним, що ті нібито «розмовляють із дошками з малюнками», але це не відповідає дійсності. Простий приклад: дівчина носить із собою фото коханого й, коли він далеко, часом цілує знімок. Хіба вона цілує просто папірець? Ні — так вона висловлює любов до близької людини. Те саме стосується й ликів Бога та святих: зображення допомагають краще уявити, до кого ми звертаємося.
Католики теж мають ікони, проте перед ними не моляться. Віряни західної традиції уявляють образ Бога, Богоматері чи святих у своїй уяві, а ікони слугують лише прикрасою та створюють у храмі релігійну атмосферу.
Чому під час богослужіння православні стоять, а католики сидять
Православні моляться стоячи або на колінах. Вважається, що сидіти чи лежати можуть лише дуже старі або хворі люди. У Біблії сказано: «Станьте перед Богом», а не «присядьте» чи «приляжте». Натомість у костелах люди здебільшого сидять.
Ці підходи діаметрально протилежні. Людина, що стоїть у православному храмі під час служби, ніби тягнеться до Бога. Той, хто сидить, чекає, поки Господь зійде до нього.
Православні священники вважають, що перебування в комфорті й сидіння чимось схожі на обжерливість. Добре поївши, людина неодмінно потягнеться до випивки, а згодом — і до сексу. Так само той, хто сяде, згодом почне куняти — яка вже тут молитва?
У католиків логіка дещо інша. Коли людина втомлюється стояти, вона переминається з ноги на ногу, і це відволікає від молитви. Розслабившись і перебуваючи в комфорті, парафіянин спрямує всі думки й прагнення до Бога. Втім, і католики часом стоять на службі — наприклад, коли священник читає Новий Завіт.
Існує й інше пояснення. До VI століття православні молилися сидячи. Лавок на всіх не вистачало, тож парафіяни часто сиділи просто на підлозі. У православних монастирях панували суворі звичаї: і ченці, і священники весь час стояли, показуючи мирянам приклад своєрідного подвигу. З часом звичай молитися лише стоячи поширився на все православ’я.
Молитва своїми словами і головне в молитві
Чи можна молитися власними словами
Якщо ви тільки починаєте свій шлях у вірі й ще не знаєте жодної молитви, то, безперечно, можете молитися своїми словами — як підкаже серце. Проте й така молитва має свої правила, які першим сформулював преподобний Никодим Святогорець:
- спершу прославте Бога;
- подякуйте за всі блага у вашому житті;
- покайтеся у своїх гріхах;
- лише наприкінці викладіть своє прохання.
Про що не можна просити Бога
У молитві можна просити майже про все. Бажане неодмінно буде дано, якщо воно корисне для вашої душі, духовного розвитку та виконання вашої місії на Землі. Єдиний виняток — прохання покарати ворога чи ворогів. Замість цього помоліться про спасіння його душі й попросіть Господа наставити цю людину на правильний шлях. Щодо помсти Писання каже: «Мені помста, Я відплачу». Тобто відплата — справа Бога, а не людини, і вищі сили самі все розставлять на свої місця.
Що найважливіше в християнській молитві
Перш ніж читати молитву, потрібно відкинути всі мирські думки й спокуси та духовно зосередитися. Святі отці радять пропускати слова молитви не лише через розум, а й через серце, намагаючись пережити ті почуття й стани, про які в ній ідеться.
Кожна молитва має вести до покаяння. Що частіше й щиріше ви каятиметеся, то більше гріхів простить вам Бог. Саме тому так важливо молитися часто, а головне — уважно й зосереджено.
