Стрітення Господнє у 2027 році відзначають у вівторок, 2 лютого. Це одне з дванадцяти найбільших церковних свят і водночас давній народний день, коли, за повір’ям, «зима з весною зустрічаються». Від погоди на Стрітення наші предки визначали, якою буде весна і який чекати врожай. У цьому гіді — чому свято тепер 2 лютого, а не 15-го, його церковний зміст, громнична свічка та що з нею робити, народні прикмети на погоду, обряди, заборони й цікаві паралелі з іншими країнами.
Зміст
- Коли Стрітення у 2027 році
- Зміст свята: зустріч у храмі
- Історія свята
- Народне Стрітення: зустріч зими й весни
- Громнична свічка: що з нею робити
- Прикмети на погоду й урожай
- Обряди й звичаї
- Стрітенська вода
- Регіональні звичаї
- Як провести Стрітення з дітьми
- Що не можна робити на Стрітення
- Стрітення і «День бабака»
- Місяць на Стрітення 2027
- Часті запитання
Коли Стрітення у 2027 році
Стрітення святкують на 40-й день після Різдва Христового. З 2023 року ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський календар, і Різдво тепер 25 грудня. Тому Стрітення припадає на 2 лютого, а не на 15 лютого, як раніше.
| Подія | Дата |
|---|---|
| Стрітення Господнє (ПЦУ, УГКЦ, новий календар) | 2 лютого 2027, вівторок |
| Попереднє свято (передсвяття) | 1 лютого |
| Віддання свята | 9 лютого |
| Стрітення за старим (юліанським) календарем | 15 лютого |
Стрітення — неперехідне свято: його дата щороку однакова, незалежно від Великодня.
Зміст свята: зустріч у храмі
Слово «стрітення» давньоукраїнською означає «зустріч». За Євангелієм від Луки, на сороковий день після народження Марія та Йосиф принесли немовля Ісуса до Єрусалимського храму, щоб за законом присвятити первістка Богові.
У храмі їх зустрів праведний старець Симеон. Йому було обіцяно, що він не помре, доки не побачить Спасителя. Взявши дитя на руки, Симеон промовив слова, які стали молитвою: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико…». Там же була пророчиця Анна, яка також упізнала в немовляті Месію.
Символічно Стрітення — це зустріч Старого й Нового Завіту, людини з Богом, минулого з майбутнім. У церквах цього дня освячують свічки й воду.
Історія свята
У Єрусалимі Стрітення відзначали вже в IV столітті, про що згадує паломниця Егерія у своїх нотатках. Загальноцерковним святом у Візантії воно стало в VI столітті за імператора Юстиніана: за переказом, свято встановили після епідемії, коли люди молилися про порятунок, і хвороба відступила.
На західні землі свято прийшло з християнством і поступово злилося з місцевими обрядами зустрічі весни та вшанування вогню. У католицькій традиції воно відоме як Candlemas — «Свічкове свято», бо головним його символом теж стала освячена свічка.
На іконах Стрітення зображують храм, у якому старець Симеон тримає на руках немовля Ісуса, поруч — Марія, Йосиф із двома голубами (приношення бідних родин за законом) і пророчиця Анна зі сувоєм. Ці деталі допомагають «прочитати» ікону навіть тим, хто не знає євангельської історії.
Народне Стрітення: зустріч зими й весни
У народній традиції Стрітення наклалося на давнє уявлення про поворот року: зима, що слабшає, зустрічається з весною, що набирає силу. Кажуть: «На Стрітення зима з весною зустрілася» і «Стрітення — зима з літом стрілися».
Вірили, що в цей день між ними відбувається «боротьба». Якщо переможе весна — потеплішає, якщо зима — морози ще повернуться. Тому за погодою на Стрітення старанно стежили: від неї залежали плани на сівбу й господарство.
Громнична свічка: що з нею робити
Головна святиня дня — громниця, свічка, освячена на Стрітення. Назва пов’язана з громом: вірили, що вона захищає дім від грози й блискавки.
- Під час грози громницю запалювали й ставили біля ікон, молячись за захист дому й господарства.
- У хворобі свічку запалювали біля ліжка хворого, просили про одужання.
- Обкурювання дому. Повернувшись із церкви, господар з запаленою громницею обходив хату й випалював невеликі хрестики над дверима й вікнами — як оберіг.
- Благословення. Громницею благословляли молодих перед весіллям і дітей перед далекою дорогою.
- Збереження. Свічку зберігають біля ікон до наступного Стрітення, загорнутою в чистий рушник.
Обов’язково дотримуйтеся правил безпеки: не випалюйте хрестики на дерев’яних поверхнях і не залишайте свічку без нагляду. Хрестик можна просто намалювати крейдою.

Прикмети на погоду й урожай
| Погода на Стрітення | Народне тлумачення |
|---|---|
| Відлига, капіж, тепло | весна буде ранньою й теплою |
| Мороз і ясне небо | весна запізниться, морози ще повернуться |
| Сонячно | на добрий урожай зернових |
| Хуртовина, сніг | весна буде пізня й холодна |
| Калюжі на дорогах | урожайний рік |
| Вітер | на врожай плодових дерев |
| Якщо півень нап’ється води з калюжі | весна вже прийшла |
| Іній на деревах | урожай на гречку й мед |
Поширене прислів’я: «Як на Стрітення півень води нап’ється, то на Юрія віл трави наїсться» — тобто якщо на Стрітення вже тане, до Юрія (23 квітня за новим календарем) буде багато трави. Різні регіони мали й суперечливі прикмети, тож сприймайте їх як частину традиції, а не прогноз погоди.
Обряди й звичаї
- Освячення свічок і води. Стрітенську воду вважали цілющою: нею вмивалися, кропили худобу й домівку, давали пити хворим.
- Зустріч весни. Подекуди діти виходили на пагорби й «гукали весну» піснями-веснянками, хоча головні весняні обряди припадали на пізніший час.
- Підготовка до сівби. Господарі оглядали насіння, лагодили реманент, вирішували, коли починати польові роботи.
- Обкурювання худоби. Освяченою громницею обкурювали худобу, щоб вона була здоровою й плідною.
- Сучасна традиція. Віряни відвідують Літургію, освячують свічки й воду, а вдома ставлять громницю біля ікон.
Стрітенська вода
Воду, освячену на Стрітення, у народі шанували майже так само, як водохресну. Її зберігали окремо від водохресної й використовували в особливих випадках:
- давали кілька ковтків хворим, особливо при застуді й лихоманці;
- кропили худобу перед першим вигоном на пасовище навесні;
- додавали в насіння перед сівбою — «щоб уродило»;
- вмивали дітей, яких вважали «зуроченими» чи неспокійними;
- кропили вулики, щоб бджоли добре роїлися.
Сьогодні віряни зберігають стрітенську воду біля ікон і використовують її для молитви та благословення дому, як і водохресну.
Регіональні звичаї
Галичина й Західне Поділля. Свято тут часто називали Громницями. Освячені свічки прикрашали стрічками й квітами, а вдома випалювали ними хрестики на сволоку (головній балці хати) — на захист від грому.
Гуцульщина. Громницю запалювали під час першої весняної грози й ставили на вікно, а також брали з собою, коли вперше виганяли худобу на полонину.
Полісся. Поліщуки вірили, що на Стрітення «зустрічаються» зима й весна, і уважно стежили за погодою: якщо на Стрітення відлига — сіяли раніше.
Слобожанщина й Наддніпрянщина. Тут більше уваги приділяли освяченій воді: нею кропили не лише дім, а й садок, пасіку й господарські будівлі.
Як провести Стрітення з дітьми
- Розкажіть історію свята простими словами: про старця Симеона, який чекав зустрічі з немовлям Ісусом.
- Сходіть разом до храму й освятіть свічки, а вдома нехай дитина допоможе знайти для громниці почесне місце біля ікон.
- Влаштуйте «зустріч весни»: вийдіть на прогулянку, пошукайте перші ознаки весни — бруньки, капіж, птахів.
- Поспостерігайте за погодою й запишіть прикмету. А навесні перевірте разом, чи справдилася вона.
- Зробіть годівничку для птахів — гарний спосіб допомогти природі в останні морозні тижні.
Що не можна робити на Стрітення
Більшість заборон — народні повір’я, а не церковні правила. Церква закликає до молитви й добрих справ.
- Займатися важкою фізичною роботою, прати й шити — за повір’ям, це «притягує» негоду.
- Сваритися й лихословити.
- Вирушати в далеку дорогу — у давнину вірили, що мандрівника може затримати негода.
- Позичати гроші чи речі.
- Відмовляти в допомозі тим, хто просить.
Стрітення і «День бабака»
Цікаво, що 2 лютого в Північній Америці відзначають День бабака: за повір’ям, якщо бабак, вийшовши з нори, побачить свою тінь (тобто день сонячний), зима триватиме ще шість тижнів. Цей звичай виріс із європейської традиції Стрітення (Candlemas), яку привезли переселенці.
У католицьких і протестантських країнах Стрітення теж пов’язане зі свічками й прикметами на весну. В Англії казали: «Якщо на Стрітення ясно й світло, зима повернеться ще раз». Тож віра в те, що погода 2 лютого підказує весну, об’єднує багато народів.
Місяць на Стрітення 2027
2 лютого 2027 року Місяць спадний: остання чверть була 29 січня, а молодик настане 6 лютого. До 17:33 за Києвом Місяць перебуває у Стрільці, потім переходить у Козеріг. Астрологи радять присвятити такий день завершенню справ, прибиранню й плануванню, а нові починання відкласти на період після молодика 6 лютого.
Часті запитання
Коли Стрітення у 2027 році?
2 лютого, у вівторок. За старим календарем — 15 лютого.
Чому Стрітення перенесли з 15 на 2 лютого?
Бо ПЦУ та УГКЦ із 2023 року відзначають неперехідні свята за новоюліанським календарем, і всі дати зсунулися на 13 днів.
Що робити з громничною свічкою?
Зберігати біля ікон і запалювати під час грози, хвороби чи важливих родинних подій. Дотримуйтеся правил пожежної безпеки.
Чи можна працювати на Стрітення?
Церква не забороняє необхідної роботи. Відмова від важкої праці — народне вірування.
Яка прикмета на Стрітення найвідоміша?
«На Стрітення зима з весною зустрічаються»: тепла погода віщує ранню весну, морозна — пізню.
Народні прикмети мають ознайомчий характер і не замінюють прогнозу погоди.




