Водохреще, або Хрещення Господнє, — свято, яким завершуються різдвяні Святки. За новим церковним календарем у 2027 році його відзначають у середу, 6 січня, а напередодні, 5 січня, — Водохресний святвечір із «голодною кутею». У цей день освячують воду, яку потім бережуть цілий рік, а найсміливіші занурюються в ополонку. У цьому гіді — історія свята, дати й порядок освячення води, традиції Голодної куті, як зберігати й використовувати свячену воду, правила безпечного купання, прикмети й заборони.
Зміст
- Коли Водохреще у 2027 році
- Історія та зміст свята
- Вода в українській традиції
- Водохресний святвечір і голодна кутя
- Освячення води: коли і як
- Що робити зі свяченою водою
- Йордань і купання в ополонці
- Як безпечно занурюватися
- Народні традиції Водохреща
- Регіональні звичаї
- Як святкувати Водохреще з дітьми
- Прикмети на Водохреще
- Що не можна робити
- Часті запитання
Коли Водохреще у 2027 році
З 2023 року ПЦУ та УГКЦ святкують неперехідні свята за новоюліанським календарем. Тому Водохреще тепер припадає на 6 січня, а не на 19 січня, як раніше.
| Подія | Дата у 2027 році |
|---|---|
| Водохресний святвечір (Голодна кутя), суворий піст | 5 січня, вівторок |
| Перше велике освячення води | 5 січня, після вечірньої служби |
| Водохреще (Хрещення Господнє) | 6 січня, середа |
| Друге освячення води, хресний хід до водойм | 6 січня, після Літургії |
| Собор Івана Хрестителя | 7 січня, четвер |
Водохреще — одне з дванадцяти найбільших свят православного й греко-католицького календаря. Воно закриває період Святок, що почався на Різдво.
Історія та зміст свята
Свято згадує хрещення Ісуса Христа в річці Йордан. За Євангелієм, Іван Хреститель охрестив Ісуса, і в цей момент розкрилося небо, на Христа зійшов Святий Дух у вигляді голуба, а з неба пролунав голос Бога Отця. Тому свято має й іншу назву — Богоявлення: у ньому вперше явилася вся Пресвята Трійця.
Для християн Водохреще — свято очищення й оновлення. Вода, освячена в цей день, символізує Йорданську воду й вважається особливою святинею.
Народна традиція наклала на церковне свято давні уявлення про воду як джерело життя і сили. Водохреще завершувало зимовий обрядовий цикл: після нього припинялися колядування й ворожіння, а маски Маланки ритуально «топили» або спалювали.
Вода в українській традиції
Задовго до християнства наші предки шанували воду як живу силу, що дає життя, очищає й лікує. Біля криниць і джерел ставили хрести, їх освячували, прикрашали рушниками. Криницю вважали святим місцем: у неї не можна було плювати, кидати сміття чи лаятися поруч.
Вода в обрядах супроводжувала людину все життя. Новонародженого купали в купелі з травами й монетами, наречена перед весіллям умивалася водою з трьох криниць, а на Купала дівчата пускали вінки на річку. Вода з’єднувала світ живих зі світом предків: недарма в казках «жива» й «мертва» вода повертають героя до життя.
Тому Водохреще так органічно ввійшло в народний календар. Християнське освячення води наклалося на давню віру в її силу, і свячена вода стала однією з найбільших домашніх святинь. Її бережуть біля ікон, нею благословляють дітей у дорогу, кроплять оселю й поля. Навіть сьогодні в багатьох родинах пляшечка водохресної води стоїть на полиці цілий рік — як знак захисту й зв’язку з традицією.
Водохресний святвечір і голодна кутя
Напередодні Водохреща — третя Свята вечеря зимового циклу. Її називають «голодною кутею», бо в цей день дотримуються суворого посту, а вечеря пісна й скромніша, ніж на Святвечір.
Що готують
- Пісна кутя з медом і маком — головна страва.
- Узвар.
- Пісний борщ або грибна юшка.
- Вареники з капустою чи картоплею.
- Риба, гриби, квасоля, пампушки з часником.
Кількість страв зазвичай менша, ніж на Святвечір, — часто 7 або 9, хоча в деяких регіонах готують і 12.
Обряди вечора
Хрестики на дверях. Після повернення з церкви зі свяченою водою господар малює хрестики крейдою або кіптявою від свічки на дверях, вікнах і над входом до господарських будівель. Вважалося, що це захищає дім від злих сил на весь рік.
Виганяння куті. Після вечері в деяких регіонах «виганяли кутю» — стукали ложками, ходили з дзвонами, а хлопці стріляли з рушниць чи били в дошки. Так символічно завершували Святки й проганяли зимових духів.
Залишки куті. Рештки куті віддавали птахам або худобі, щоб рік був урожайним.
Освячення води: коли і як
Велике освячення води відбувається двічі: у Водохресний святвечір, 5 січня, після вечірньої служби, і в саме свято, 6 січня, після Літургії — часто біля річок, озер чи спеціально облаштованих купелей. Церква навчає, що вода, освячена в обидва дні, однаково свята.
На освячення беруть чисту тару — скляні пляшки чи банки. Бажано не наливати воду в посуд з-під алкоголю. Після освячення воду несуть додому, вітаючи рідних словами «З Хрещенням Господнім!».
Віряни вважають, що освячення не залежить від кількості води: навіть кілька крапель свяченої води, доданих до звичайної, освячують її. Тому не варто стояти в черзі з десятками пляшок — достатньо однієї невеликої ємності.

Що робити зі свяченою водою
- Пити натщесерце. Віряни випивають кілька ковтків свяченої води вранці з молитвою, особливо під час хвороби чи перед важливими справами.
- Кропити дім. Господар кропить кути, двері, вікна, а також подвір’я й господарські будівлі. Це традиційне завершення очищення оселі перед новим роком.
- Вмиватися. Вмивання свяченою водою вважалося оберегом від хвороб і «лихого ока».
- Додавати до звичайної води. Кілька крапель освячують звичайну воду, тож запаси можна «поповнювати».
- Кропити тварин, сад, город — на здоров’я й урожай.
Як зберігати
Свячену воду зберігають у чистій скляній ємності біля ікон, у прохолодному темному місці. Із нею поводяться з повагою: не лаються поруч, не ставлять на підлогу. Якщо вода зіпсувалася, її не виливають у каналізацію — краще вилити під дерево, в квіти або в чисту річку.
Йордань і купання в ополонці
Йорданню називають облаштоване на річці чи озері місце освячення води: часто з вирізаним із криги хрестом і ополонкою у формі хреста. Біля Йордані відбувається водосвяття, хресний хід, а після нього — пірнання в крижану воду.
Важливо знати: купання в ополонці — це народний звичай, а не церковна вимога. Церква не вважає, що занурення «змиває гріхи». Для вірян головне — участь у богослужінні та освячення води.
Для багатьох людей занурення — особливий досвід подолання себе й символ оновлення. За традицією, занурюються тричі з головою, хрестячись.
Як безпечно занурюватися
Купання в крижаній воді — серйозне навантаження на серце й судини. Якщо ви вирішили занурюватися, дотримуйтеся правил:
- Порадьтеся з лікарем, особливо якщо маєте серцево-судинні захворювання, гіпертонію, хвороби легенів, вагітність або гостру застуду.
- Не вживайте алкоголь ні до, ні після купання — він посилює втрату тепла й ризик для серця.
- Купайтеся лише в облаштованих місцях з рятувальниками, медиками й зручним сходом у воду.
- Розігрійтеся легкою руханкою, але не до поту.
- Занурюйтеся ненадовго — достатньо 10–30 секунд.
- Майте при собі рушник, теплий одяг, шапку, взуття на неслизькій підошві й термос із теплим чаєм.
- Одразу після купання розітріться, перевдягніться в сухе й зігрійтеся.
- Не занурюйте дітей без нагальної потреби й поради лікаря.
Не варто виходити на лід за межами облаштованих місць: на початку січня крига часто тонка й небезпечна.
Народні традиції Водохреща
Хрест із криги
Напередодні свята чоловіки вирізали на річці хрест із криги, фарбували його буряковим квасом у червоний колір і прикрашали ялиновими гілками та калиною. Біля хреста робили «престол» для водосвяття.
Голуби
Під час освячення води випускали в небо голубів — на згадку про Святого Духа, що зійшов на Христа у вигляді голуба. Подекуди також стріляли з рушниць і запалювали вогні.
Завершення Святок
Водохреще ставило крапку в різдвяних святах: прибирали дідуха (його обмолочували, а солому палили), припиняли колядувати й ворожити. Маланкові маски на Буковині «купали» в річці або спалювали.
Дівочі ворожіння
Попри завершення Святок, дівчата іноді ворожили ще на Водохресний святвечір: наприклад, виходили до води й слухали, звідки долинуть звуки, — звідти й чекали сватів.
Регіональні звичаї
Наддніпрянщина й Полтавщина. Хрест на річці вирізали з криги й поливали буряковим квасом, щоб він став червоним. Біля нього ставили «престол» і робили з льоду голубів. Після освячення води господині поспішали додому: вважалося, що хто перший набере свяченої води, у того й хліб першим вродить.
Галичина. Свято тут називають Йорданом. Після освячення води люди обмінюються побажаннями, а господарі кроплять не лише хату, а й криниці, худобу та сад. Колядування закінчується, і на Йордан співають останні колядки.
Гуцульщина. Під час освячення води гуцули стріляють із рушниць і грають на трембітах. Вважають, що звук відганяє нечисту силу. Свячену воду додають у корм худобі та кроплять полонини.
Буковина. На Водохреще завершується Маланка: маски й костюми «купають» у річці або спалюють, а молодь востаннє ходить вулицями з піснями.
Полісся. Тут зберігся звичай «кликати Йордан»: діти з дзвіночками бігали вулицями, оповіщаючи про свято, а дорослі перед вечерею виходили на поріг і закликали добрий рік.
Як святкувати Водохреще з дітьми
Водохреще — гарний привід розповісти дітям про традиції роду й природу зими. Ось кілька ідей:
- Розкажіть історію свята простими словами: про Йордан, Івана Хрестителя й голуба, що зійшов із неба.
- Сходіть разом на освячення води — не на саме занурення, а на святкову службу чи хресний хід.
- Намалюйте разом хрестики крейдою на дверях — так дитина відчує себе частиною традиції.
- Зробіть паперових голубів і прикрасьте ними вікна — на згадку про голуба Святого Духа.
- Нагодуйте птахів залишками куті — давній звичай, який легко перетворити на зимову прогулянку.
- Попрощайтеся з дідухом і ялинкою: Водохреще — природний момент, щоб завершити святковий сезон.
Не варто занурювати дітей в ополонку чи обливати холодною водою без поради лікаря: для дитячого організму це надто сильний стрес.
Прикмети на Водохреще
- Ясний сонячний день на Водохреще — до врожайного року.
- Сніг на свято — до врожаю хліба й щасливого року.
- Хуртовина на Водохреще — до хуртовин на Масницю.
- Якщо на Йордань ясно й морозно — літо буде спекотним і сухим.
- Повний місяць на Водохреще — до весняної повені.
- Зоряна ніч перед святом — урожай на ягоди й горох.
- Якщо собаки багато гавкають — до багатої дичини й удачі.
Що не можна робити
Більшість заборон — народні повір’я, а не церковні правила.
- Сваритися й лихословити — особливо поруч зі свяченою водою.
- Їсти до освячення води на Водохресний святвечір — день суворого посту.
- Займатися важкою роботою в саме свято.
- Набирати воду в посуд з-під алкоголю.
- Розбавляти свячену воду з корисливою метою чи продавати її.
- Ворожити після Водохреща — Святки закінчилися.
Часті запитання
Коли Водохреще у 2027 році?
6 січня 2027 року, у середу. Водохресний святвечір — 5 січня, у вівторок.
Коли святити воду — 5 чи 6 січня?
Можна в будь-який із цих днів: велике освячення води відбувається і на Водохресний святвечір, і в саме свято. Вода однаково свята.
Чи обов’язково купатися в ополонці?
Ні. Це народний звичай, а не церковна вимога. Головне для вірян — молитва й участь у богослужінні.
Чи можна пити воду з крана, набрану на Водохреще?
Віряни вважають, що водопровідна вода в ніч на Водохреще має особливі властивості, але церковна традиція говорить саме про воду, освячену в храмі чи на Йордані.
Скільки зберігається свячена вода?
Її зберігають до наступного Водохреща. Якщо вода змінила колір чи запах, її виливають у чисте місце — під дерево або в квіти.
Чи можна прибирати й прати на Водохреще?
Церква не забороняє необхідну роботу, але в саме свято краще присвятити час молитві та родині. Генеральне прибирання варто завершити до 5 січня.




