Здавна існує легенда про якогось Агасфера, який образив і вдарив самого Ісуса Христа, коли той ішов на Голгофу. Господь зупинився, щоб відпочити біля будинку шевця Агасфера. Але той ударив Ісуса швацькою колодкою по обличчю і з лайкою прогнав. Ісус на це відповів: «Я ось піду, а от ти будеш чекати мого повернення».
Агасфер став вічним блукачем — він весь час подорожує по світу, не знаходить собі спокою і відпочинку, і не може померти. Врятувати «Вічного жида» може тільки Друге пришестя. Цікаво те, що в різні століття в різних місцях люди бачили виснажену людину. На питання про своє ім’я Агасфер відповідав: «я той, хто вдарив Господа, що йде на страту, по обличчю».
Матвій Паризький про Агасфера
Матвій Паризький, хронікер, знайшов в історичних документах дуже цікаву історію. 1228 року вірменський єпископ приїхав з візитом до Англії. Тут він познайомився з таким собі Йосипом. З’ясувалося, що чоловік особисто говорив з Христом, є свідком його страждань. Йосип зовні виглядав на 30 років, повідав, що не може померти. По досягненню 100 річного віку його вражала дивна хвороба. Спочатку Йосип мучився, а потім впадав в дивний екстаз. Після цього наставало одужання і повернення знову до 30 річного віку. «Вічний жид» в основному живе в східних країнах, зокрема у Вірменії. Агасфер спілкується тільки з прелатами і єпископами. Раніше він був озлобленим і зневіреним, але за кілька століть прийшов до розуміння своєї провини. На даний момент він веде благочестивий спосіб життя, відмовляється від подарунків, приймає лише їжу да одяг.
Агасфер і Фон Ейтцен
Ось ще одне історичне підтвердження появи Агасфера. Пауль фон Ейтцен, один з учнів Мартіна Лютера, в 1564 році завершив навчання в Вінтерберзі і отримав ступінь доктора богослов’я, повернувся до своїх батьків у Гамбург. Після свого приїзду він пішов до церкви і побачив там досить дивного прихожанина. Високий чоловік років 50 з довгим волоссям стояв перед кафедрою і молився. Періодично він кланявся і вдаряв себе кулаком у груди. Не дивлячись на зимову погоду, з одягу на ньому були лише роздерті панталони і каптан, оперезаний ременем. Про цього чоловіка говорили, що він подорожував по всіх європейських країнах. Фон Ейтцен підійшов до чоловіка, що молився, і розпитав хто він і куди прямує. Дивного вигляду чоловік відповідав досить скромно, але розповів дуже цікаві речі. Він назвав себе Агасфером, «Вічним блукачем», який своїми очима бачив Ісуса Христа. Як і багато його друзів, Агасфер вважав Христа лжепророком і гідним смерті. Агасфер вдарив Христа, коли він став відпочити біля житла шевця, і прогнав геть. Христос подивився на Агасфера і сказав: «я хочу тут стояти і відпочивати, а ти будеш ходити, поки не настане друге пришестя». З того самого злощасного дня «Вічний жид» обходив багато країн, і вивчив безліч нових для себе мов. Скрізь він розповідав про життя Христа, переконував людей прийняти віру. Сам вічний блукач переконаний, що Бог залишив його в живих тільки тому, щоб він міг розповісти про все віруючим. Доктор захотів дізнатися більше про настільки цікаву людину. З’ясувалося, що в побуті чоловік дуже скромний, весь час переміщається з одного місця на інше, і ніколи не сміється. Мученик ніколи не брав у людей більш 2 шилінгів, та й то практично всі ці гроші роздавав убогим. Чоловіка запитували: «чому»? На це він відповідав, що знаходиться під Божим заступництвом, а тому фінансові кошти йому не потрібні.
