Содержание:
Питання про форму Землі і природу реальності хвилює людство протягом тисячоліть. Але що, якщо звичні суперечки про плоску чи круглу планету не беруть до уваги головне? Дарина Фрейн, відома візіонерка і метафізична дослідниця, пропонує революційний погляд на це питання, порівнюючи нашу реальність із комп’ютерною грою. На думку філософа, форма Землі безпосередньо пов’язана з рівнем розвитку людської свідомості, а сама планета існує у віртуальному просторі, що розширюється в міру еволюції людства.
Від месопотамської коробки до космічних просторів: еволюція сприйняття планети
Дарина Фрейн проводить захопливу паралель між історичними уявленнями про Землю та розвитком комп’ютерних ігор. У стародавній Месопотамії люди сприймали світ як плоский диск, оточений океаном під твердим небесним куполом. Це, на думку дослідника, нагадує перші ігрові платформи – маленький острівець з обмеженими можливостями дослідження, оточений непрохідним бар’єром.
Китайські філософи уявляли Землю квадратною, а небо круглим, що також відображає “коробкове мислення” давніх цивілізацій. Як зазначає Фрейн, що давніший світ, то квадратніший він у сприйнятті людей. Цей стан вона порівнює з комахою під скляним куполом, для якої небо кругле, а простір обмежений.
Переломний момент настав у Стародавній Греції, коли філософи на кшталт Піфагора й Аристотеля почали розглядати Землю як сферу. Вони перестали дивитися тільки на “коробку” і підняли погляд до зірок. Це стало можливим завдяки розширенню ігрової платформи – появі нових країн і можливостей для дослідження. За словами Фрейн, гра будується по ходу: дизайнери створюють один майданчик, він проходить тестування, потім будується новий, і так змінюється уявлення про світ.
Цікаво, що в середньовічній Європі відбувся відкат до теорії плоскої Землі. Дарина пояснює це спробою “засунути людей назад у коробку”, оскільки розвиток астрології та інших наук почав розкривати закономірності світобудови. Люди стали розуміти зв’язок між положенням небесних тіл і подіями на Землі, що наближало їх до розуміння віртуальної природи реальності.
Віртуальна реальність як ключ до розуміння світу
Революційний погляд Дарини Фрейн полягає в тому, що Земля не має фіксованої форми, оскільки вона віртуальна. Подібно до комп’ютерної гри, яка не має форми доти, доки ми її не задамо, наша реальність формується свідомістю спостерігачів. Стратегічні ігри нагадують теорію плоскої Землі з постійним рухом уперед, тоді як більш реалістичні ігри відповідають уявленням про сферичну планету.
Філософ пропонує практичний експеримент для розуміння цього принципу. Сидячи на жвавій вулиці, потрібно сфокусувати увагу на одній людині і спостерігати, як змінюється її поведінка під поглядом. Люди, що перебувають поза фокусом уваги, немов перебувають в анабіозі, але оживають, коли на них спрямовується свідоме спостереження. Це нагадує квантову фізику, де частинки змінюють поведінку під час спостереження.
Теорія віртуальності не нова – її коріння можна знайти в стародавніх вченнях. Платонова печера описує людей, які приймають тіні на стіні за реальність. В індуїзмі концепція майї (ілюзії) і ліли (космічної гри) пояснює світ як божественну розвагу. Гностики говорили про світ, створений деміургом – творцем, що нагадує сучасні уявлення про розробників ігор.
Сучасна теорія симуляції, сформульована 2003 року, виникла саме тоді, коли з’явилися високоякісні комп’ютерні ігри. Люди помітили вражаючі подібності між принципами віртуальних світів і законами нашої реальності. Дарина Фрейн вказує на те, що простір ідеально налаштований, а всі стародавні системи стверджують єдність внутрішніх і зовнішніх законів буття – саме так створюються комп’ютерні ігри.
Індіанська мудрість і квантові відкриття
Особливе враження на Дарину Фрейн справила книжка “Говори, чорний лось”, де представник племені Лакота описує світ як величезний обруч, що символізує єдність усього сущого. У цьому обручі існують два шляхи: червоний (духовний і гармонійний) і чорний (шлях руйнування і хаосу). Індіанський вождь розумів, що світ – це не фізичний об’єкт певної форми, а шлях, який формується під кроками того, хто йде.
Ця давня мудрість перегукується із сучасними квантовими відкриттями. Дарина зазначає, що спостереження за фотонами показує: частинки змінюють поведінку, коли за ними спостерігають. Аналогічно поводиться і наша “ігрова” реальність. Від напрямку уваги спостерігача залежить не тільки сприйняття, а й сам прояв подій.
Філософ вважає, що ми переходимо від циклічного тривимірного світу, де життя повторюється через смерть і народження, до світу, де люди можуть жити вічно й обирати тривалість свого існування. Це перехід до чотиривимірної та п’ятовимірної реальності, де доповнену реальність створюватимуть через синтез технологій і духовних практик.
Що стосується космосу та інших планет, Дарина Фрейн висловлює сміливу гіпотезу: Венера, Меркурій, Сатурн та інші небесні тіла є віртуальними і просто промальовані в нашій реальності. Вони можуть стати наступними ігровими локаціями, коли людство буде готове до цього етапу розвитку. Планета розширювалася від маленької Месопотамії до сучасного космосу відповідно до еволюції людської свідомості.
Дарина Фрейн закликає не сперечатися про форму Землі, а зрозуміти головне: світ проектується нашою свідомістю, і що сильніше розвинена свідомість, то щасливішою буде проекція реальності. Поки люди ведуть суперечки про плоску або круглу Землю, вони залишаються в “коробковому мисленні”. Справжнє звільнення приходить із визнанням віртуальної природи реальності й розуміння того, що ми самі обрали участь у цій космічній грі.
Вихід із “кільця сансари” не вимагає смерті фізичного тіла. Залишаючись у людському тілі та соціальному середовищі, можна усвідомити ілюзорність одного рівня реальності й отримати доступ до паралельних світів. Справжні майстри живуть одночасно в кількох реальностях, і в цьому полягає суть просвітлення.
Стаття написана за мотивом відео з YouTube-каналу Міри Фрейн
