☾ magic-daily.com.ua RU·UK·EN

Магический портал

Кульова блискавка і головне відкриття про неї за півтори секунди спостережень

Кульова блискавка і головне відкриття про неї за півтори секунди спостережень

Влітку 2012 року на Цинхайському плато в Китаї група фізиків знімала звичайні блискавки. Апаратура стояла, спектрографи працювали, ніхто нічого особливого не чекав. І тут за кілька хвилин до півночі розряд ударив у землю, а з місця удару піднялася куля, що світилася.

Вона протрималася приблизно півтори секунди й пролетіла метрів п’ятнадцять. Уперше в історії кульову блискавку зафіксували науковими приладами випадково і повністю.

Що показав спектр

Цзяньюн Цень, Пін Юань і Сімін Сюе з Північно-Західного педагогічного університету опублікували результати в Physical Review Letters 17 січня 2014 року. Цифри такі: діаметр кулі до п’яти метрів, швидкість близько 8,6 метра за секунду, відстань до приладів 0,9 кілометра.

Колір мінявся на очах. Спершу яскраво-фіолетово-білий, далі помаранчевий, потім червоний — і зникнення.

Але головним був не колір, а спектр. У ньому чітко проступили лінії кремнію, заліза й кальцію. Це основні складники ґрунту. Тобто куля світилася не «невідомою енергією», а розжареною речовиною землі, вибитою ударом блискавки.

Теорія, якій це підтвердження було потрібне

Ще у 2000 році Джон Абрахамсон і Джеймс Дінніс з Кентерберійського університету в Новій Зеландії опублікували в Nature гіпотезу, яка тоді здавалася екзотичною.

Механізм вони описали такий. Блискавка б’є у ґрунт, багатий на кремнезем, і миттєво його випаровує. Вуглець із ґрунту — рештки коріння, листя, гумус — забирає кисень у оксиду кремнію, лишаючи хмарку чистої кремнієвої пари. Ударна хвиля підкидає її вгору. У повітрі, де кисню вдосталь, кремній починає окислюватися назад, і ця реакція дає світіння, що триває секунди.

У 2006 році Елі Джербі й Володимир Діхтяр із Тель-Авівського університету отримали в лабораторії плаваючі вогняні кульки, опромінюючи мікрохвилями кремнієві пластини. Спостереження в Цинхаї стало першим підтвердженням цієї схеми в природі. Сам Абрахамсон тоді назвав дані «золотим піском» для своєї теорії.

  Неідентифікована ДНК в Антарктиді: що знайшли в озері Восток і чим це виявилося

Чому теорій усе одно майже двісті

Одне вдале спостереження не закриває питання. На сьогодні налічують близько двохсот гіпотез походження кульової блискавки, і жодна не пояснює всіх описаних випадків.

Петро Капиця у 1955 році припустив, що куля живиться зовнішнім електромагнітним випромінюванням дециметрового діапазону. Борис Смирнов розробляв модель на основі аерогелевого каркаса з ниток окислів. Джон Тернер працював над хімічною моделлю. Усі гіпотези грубо ділять на два класи за розташуванням джерела енергії: всередині кулі або поза нею.

Є й радикально інше пояснення. У 2010 році австрійські фізики Йозеф Пер і Александр Кендль показали розрахунками, що сильні магнітні поля повторних розрядів здатні викликати в зоровій корі людини фосфени — світлові плями, схожі на ті, що виникають при транскраніальній магнітній стимуляції. Частину свідчень, особливо про кулі, які «проходять крізь скло без сліду», цілком може пояснювати саме цей ефект.

Показово й те, що в тому самому цинхайському спостереженні була дивна деталь: яскравість кулі пульсувала з частотою близько 100 герц. Поруч проходила високовольтна лінія на 50 герц. Що з чим пов’язано, досі сперечаються.

За якими ознаками її розпізнають

Кульова блискавка і головне відкриття про неї за півтори секунди спостережень

Попри розбіжності в теоріях, опис явища в свідченнях напрочуд однорідний, і саме це змушує вчених ставитися до нього серйозно.

Розміри зазвичай від кількох сантиметрів до метра, хоча цинхайський випадок дав аж п’ять. Колір найчастіше жовтогарячий, білий або червонуватий, рідше синій і зелений. Рухається куля переважно горизонтально, на висоті людського зросту, зі швидкістю пішохода, часто повторюючи контури приміщення чи вздовж дротів.

Тривалість життя — від однієї до кількох секунд, зрідка до хвилини. Зникнення буває тихим, а буває з різким тріском і запахом озону та оксидів азоту. Рух нерідко супроводжується шипінням або потріскуванням.

Ще одна деталь, яку відзначають майже всі свідки: куля рухається так, ніби «оглядає» приміщення. Саме ця поведінка століттями годувала уявлення про розумну істоту, хоча її цілком може пояснювати рух повітряних потоків і локальних електричних полів.

  Хто ховається на найвідомішому фото привида? Таємниця Дами в коричневому

Свідчення, яким сотні років

Перші згадки про світні кулі під час грози датують VI століттям нашої ери. Один із найдетальніше задокументованих випадків стався 21 жовтня 1638 року в англійському селі Відкомб-ін-те-Мур: під час грози в церкві, повній людей, з’явилася вогняна куля, четверо загинули, десятки дістали опіки. Сучасники впевнено пояснили це прибуттям диявола.

А 6 серпня 1753 року в Петербурзі загинув фізик Георг Ріхман. Він досліджував атмосферну електрику з «громовою машиною», і, за описом свідка, з приладу зірвалася синювата вогняна куля розміром із кулак. Це перша задокументована смерть ученого під час експерименту з електрикою.

Свідчення збирали й систематично. У 1960-х роках американські та радянські дослідники опрацювали тисячі анкет очевидців, і саме з цих масивів вивели усереднений портрет явища, яким користуються досі.

Ніколі Теслі приписують уміння отримувати кульові блискавки штучно. Він справді згадував про світні кулі у своїх записах про роботу з високочастотними розрядами в Колорадо-Спрінгс, але деталей методики не лишив, і повторити результат за його описами ніхто не зміг.

Як поводитись, якщо ви її побачите

Тут науково обґрунтованої інструкції немає, але є розумні поради, з якими згодні метеорологи.

Не рухайтеся різко й не біжіть. Потік повітря може потягнути кулю за вами. Не намагайтеся її збити, вдарити чи чимось накрити: у частині випадків такий контакт закінчувався вибухом. Не наближайтеся заради фото. Спокійно відійдіть убік, подалі від металу й відчинених вікон, і чекайте — більшість зафіксованих випадків тривала одну-три секунди.

Куля може зникнути безслідно, а може обпалити стіну. Передбачити неможливо.

Що лишилося нерозгаданим

Ми знаємо, з чого зроблена принаймні одна кульова блискавка. Ми не знаємо, чому вона рухається так, ніби має власні наміри, чому іноді проходить крізь шибки і чому одні свідки бачать її кілька секунд, а інші — кілька хвилин.

Тобто таємницю відкрито наполовину. Найцікавіша половина ще попереду, і наступний випадковий кадр може змінити картину знову.

blackmag

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

✦ Магический портал ✦

Магія ближче, ніж здається

Карта сайта