Люцифер, Сатана і Вельзевул – ці імена часто використовуються як взаємозамінні для опису однієї і тієї ж біблійної фігури, занепалого ангела, який повстав проти Бога. Однак кожне ім’я має свої унікальні конотації та культурні асоціації.
Хто такий Люцифер
Люцифер, що в перекладі з латинської означає “той, хто несе світло”, згадується в Біблії лише одного разу (Ісая 14:12) як ім’я вавилонського царя. Пізніше воно було прийнято ранніми християнами як ім’я диявола. Ім’я Люцифер стало уособлювати гордість і непокору Богові, а також ранкову зірку, символ надії та просвіти.
Вважається, що Люцифер з’являється перед тими, хто викликав його, в образі дитини або красивого хлопця з довгим кучерявим волоссям і зеленими очима. У деяких джерелах Люцифера порівнюють із Прометеєм, який приніс людям вогонь, незважаючи на волю богів.
Онтологічна роль Люцифера в тому, що він приніс людям знання і можливість вибору між добром і злом. Згідно з Біблією, у владі Люцифера перебуває весь земний світ. Заступниками Люцифера є два “персонажі” – Астарот і Мефістофель.
Хто такий Сатана
Сатана, що означає на івриті “противник”, є більш загальним терміном для позначення будь-якого ворога або опозиції, але його також застосовували до диявола. У Новому Завіті Сатана зображений як спокусник Ісуса і обвинувач людства. Ім’я Сатана асоціюється зі злом, спокусою і кінцевим джерелом зла у світі.
За однією з версій, Люцифер і Сатана – це одне й те саме: Люцифер після того, як відпав від Бога, переродився і став Сатаною. Також є цікава версія, що Сатана – це один із підлеглих Люцифера, такий собі “завгосп” у світі зла.
Хто такий Вельзевул
Вельзевул, що на івриті означає “володар мух”, був ханаанейським божеством, пов’язаним із хворобами та смертю. У Новому Завіті Вельзевул згадується як князь демонів і іноді використовується як взаємозамінне поняття із сатаною. Ім’я Вельзевул підкреслює зв’язок диявола зі злом і хворобами.
Вельзевул зображується у вигляді крилатої жінки, потворної корови, теляти або козла. Вважається, що Вельзевул вміє скидати можновладців, а також підбурювати людей до вбивств, заздрості та вчинення актів мужолозтва.
Іноді Вельзевула називають кухарем Сатани – він “смажить” душу грішника, а потім відправляє її до столу свого господаря.
Насамкінець слід зазначити, що Люцифер, Сатана і Вельзевул – усі ці імена використовуються для опису біблійної постаті диявола, занепалого ангела, який повстав проти Бога. Кожне ім’я несе свої власні культурні конотації та асоціації, але в кінцевому підсумку всі вони представляють одну й ту саму ідею зла і протистояння Богу.
