Содержание:
У морозні зимові вечори, дивлячись на мерехтливі за вікном сніжинки або яскраві розсипи зірок, наші пращури намагалися розгадати таємниці прийдешнього літа. Рясний урожай чи мізерні сходи? Багато що можна було передбачити, лише уважно спостерігаючи за природними явищами в холодний період. Найкращі народні прикмети на врожай взимку допомагали селянам заздалегідь підготуватися до посівної.
Грудневі прикмети: сніговий килим для майбутніх сходів
Здавалося б, який зв’язок між пухнастими сніговими кучугурами та врожаєм? Однак наші пращури були переконані: що більше випаде снігу в грудні, то багатшим буде врожай. Товстий сніговий покрив не давав землі глибоко промерзнути, зберігаючи її родючість для майбутніх посівів. Тому рясні снігопади до 19 грудня вважалися хорошим знаком для городників і хліборобів.
А ось якщо снігу було мало або не було зовсім – врожаю доведеться чекати все літо. До речі, на 19 грудня припадає ще один важливий день для ворожінь – якщо цього дня випав іній, можна було сміливо готуватися до багатого врожаю наступного сезону.
Ще одним сприятливим знаком вважалася ясна морозна погода наприкінці грудня. Якщо небо було безхмарним, а мороз міцним – значить, літо буде врожайним.
Січневі ворожіння: зоряна новорічна ніч
Особливу увагу наші предки приділяли погоді в новорічну ніч. Якщо вона видавалася сніжною, з міцним морозцем – чекай на багатий урожай зернових влітку. Ясне небо, усипане міріадами зірок, також вважалося доброю ознакою. Щоправда, тепла і безсніжна новорічна ніч не віщувала нічого хорошого – врожай у такому разі міг не потішити.
У січні спостерігали й за іншими явищами. Багато довгих бурульок на дахах говорило про прийдешню велику кількість овочів. Якщо 13 січня нічне небо було чистим і на ньому яскраво сяяли зірки – урожай гороху буде відмінним.
Різдвяні прикмети: вітер для сходів
На Різдво теж звертали пильну увагу. Якщо за два дні до свята посилювався вітер – це обіцяло гарний урожай усіх культур. За відсутності вітру в цей період можна було чекати неврожаю пшениці.
А ось ясна погода на саме Різдво віщувала багатий хлібний рік. Якщо ж на Водохреща (19 січня) випав рясний сніг великими пластівцями – будьте впевнені, рік буде родючим. Але ясне сонце цього дня, навпаки, могло означати посуху.
Лютневі підказки: відлига і крапель
На лютий теж припадало кілька важливих днів для ворожінь. Так, рання відлига обіцяла рясний урожай пшона. А якщо на Стрітення (15 лютого) йшов сніг або крапала крапля – будьте спокійні, пшениця вродить на славу. Щоправда, якщо цього дня дув сильний вітер, то варто було чекати багатого врожаю фруктів.
Ще один важливий день – 20 лютого. Вітер у цей час віщував гарний урожай ярих культур. А ось додавання води до 28 лютого могло означати багатий сінокіс.
Особливу увагу приділяли і поведінці льоду. Якщо під час танення утворювалися великі крижини, це обіцяло гарний урожай зернових.
Зимові підказки природи
Крім метеоумов, наші предки спостерігали і за іншими природними явищами в холодний період. Так, якщо всі дерева стояли в інеї – це віщувало спекотне і врожайне літо. Рясний іній вважався взагалі хорошим знаком для майбутнього врожаю.
Сніжна і морозна зима, згідно з повір’ями, обіцяла велику кількість трави навесні і влітку. А ось якщо сніг швидко сходив на ясному сонці – це віщувало врожай пшениці. Ще один сприятливий знак – великі бурульки на дахах під кінець зими, що обіцяли багатий урожай овочів.
Висновки
Рясні снігопади до 19 грудня і товстий сніговий покрив обіцяли врожайне літо. Ясна морозна Новорічна ніч віщувала багатий урожай зернових, а тепла і безсніжна – неврожай. Сильний вітер за два дні до Різдва обіцяв гарний урожай усіх культур. Крапель і снігопад на Стрітення були сприятливими знаками для пшениці, а вітер цього дня – для фруктів.
