Історії про відьом, які нібито можуть роками зберігати юність, зустрічаються в багатьох переказах. Їм приписували здатність забирати силу й красу молодих людей, залишаючись зовні майже незмінними. Одну з таких легенд пов’язують зі Львовом і жінкою на ім’я Сара, яка, за переказами, жила на віллі «Піон».
Вілла «Піон» у старому Львові
Львів має багатовікову історію, витоки якої сягають середньовіччя. Поруч із сучасними спорудами тут збереглися старі особняки, кожен із яких може мати власну історію, легенду або міську оповідь.
Однією з найбільш загадкових у переказах називають віллу «Піон». Кажуть, що 1910 року там мешкали двоє приятелів. Один працював адвокатом, другий був лікарем-психіатром.
Адвокат Стославський мав репутацію гульвіси й місцевого Казанови. Жодна молода дівчина нібито не могла встояти перед його залицяннями. Та згодом він сам закохався в Сару, господиню вілли «Піон».
Жінку описували як представницю знатного давнього іспанського роду Брага. Стославський прожив із нею два роки, після чого зізнався другові-психіатру, що його охоплює сильна пристрасть і постійний сексуальний потяг до коханої.
Лікар звернув увагу не лише на слова приятеля. Адвокат, який раніше вирізнявся міцним здоров’ям, за цей час помітно ослаб.
Сара, яка не старіла
Психіатр захотів особисто побачити жінку, через яку його приятель так змінився. Сара справила на нього сильне враження: зовні їй було не більше 30 років. Її обличчя зберігало молодість, а врода здавалася неприродною.
Невдовзі лікар натрапив на деталь, яка змусила його замислитися над віком Сари. Переглядаючи картки пацієнток львівської лікарні за кілька попередніх десятиліть, він нібито встановив, що ще 1875 року жінці виповнилося 45 років.
Якщо ці записи відповідали дійсності, на той момент Сарі вже мало бути щонайменше 80 років. Водночас її зовнішність зовсім не відповідала такому віку.
Поки лікар з’ясовував обставини, Стославський раптово помер від невідомої хвороби. Для психіатра це стало ще одним приводом розібратися в історії Сари.
Лікар оселився у Сари
Щоб дізнатися правду, психіатр познайомився із Сарою ближче та переїхав до її будинку. Від інтимних стосунків із жінкою він категорично відмовлявся, хоча, за легендою, Сара неодноразово намагалася його спокусити.
Саме після цього лікар почав помічати дивну зміну. Сара, яка раніше зберігала вигляд молодої жінки, раптом стала швидко старіти.
Одного вечора психіатр сидів поруч із нею та читав Біблію. У книзі він натрапив на розповідь про Сару з Мідії, яка нібито втратила сімох чоловіків через демона Асмодея. Лікар прочитав цей уривок уголос.
Реакція господині будинку була несподіваною. Щойно Сара почула перші рядки біблійної історії, вона кинулася сходами вниз, вибігла з будинку й померла.
Відьму поховали, а над її могилою встановили пам’ятник. Проте легенда залишає місце для сумніву: чи справді на цьому історія Сари закінчилася?
Що розповідає книга Товита
Ім’я Сари та історія про Асмодея мають окремий сюжет у давній юдейській традиції. Книга Товита, написана у 2 столітті до н.е., розповідає про єврейську дівчину Сару, яку переслідував злий дух Асмодей.
За переказом, щоразу, коли Сара виходила заміж, демон убивав її нареченого в першу шлюбну ніч. Так сталося сім разів.
Інший текст, відомий як «Заповіт Соломона», описує спосіб прогнати Асмодея. Для цього в курильниці з тамарискового дерева потрібно було спалити серце та печінку риби glanos, яка мешкала в річках Ассирії.
Саме так, згідно з оповіддю, вчинив благочестивий Товія. Відчувши запах, демон утік до Верхнього Єгипту, де його зв’язав ангел.
Асмодей у єгипетських переказах
Перебування Асмодея у Верхньому Єгипті, за переказами, залишило слід у місцевій міфології. Там існував культ змія Асмодея, на честь якого навіть спорудили храм.
Із цим образом пов’язана ще одна легенда. Згідно з нею, змій Асмодей і Змій, який спокусив Єву, могли бути однією й тією самою істотою.
Історія львівської Сари перегукується з давнім сюжетом про Асмодея, але це не доводить реальність описаних подій. Її образ міг зберегтися саме завдяки поєднанню міської легенди з набагато давнішими біблійними та демонологічними мотивами.
