Содержание:
Єгипет – країна, що приховує безліч нерозгаданих таємниць. Її величні піраміди та монументальні скульптури змушують сучасників захоплюватися майстерністю давніх зодчих і замислюватися про зв’язок минулого з сьогоденням. Уособленням цього містичного зв’язку епох є Великий Сфінкс, розташований за 0,6 км від піраміди Хефрена.
Ця колосальна скульптура лева з людською головою, висічена з єдиного вапнякового моноліту, має вражаючі габарити:
- Довжина тулуба сягає 73 метрів.
- Висота споруди – близько 20 метрів.
- Висота самої голови складає 21 метр.
- Ширина монумента – 4,2 метра.
Між лапами міфічного стража розташований храм Сонця. Тисячоліттями змінювалися цивілізації, релігії, мови, клімат і навіть контури зоряного неба, а Сфінкс продовжував мовчазно спостерігати за плином часу.
Величний страж пустелі – історія та походження
Традиційна єгиптологія стверджує, що монумент збудували за часів Давнього царства. Основний аргумент – наказ фараона Хафри (Хефрена) з IV династії, який правив у 2520-2494 роках до нашої ери. Оскільки погляд Сфінкса спрямований на схід, стародавні єгиптяни ототожнювали його з безсмертним богом Сонця. Згодом його почали називати Богом Жаху (Абу ель-Хол), а пізніше споруда на довгі століття опинилася під товщею піску, чекаючи на своє відродження.
Цікавим доповненням до історії є те, що знаменитий відбитий ніс Сфінкса – це зовсім не результат гарматних пострілів армії Наполеона, як стверджує популярний міф. Історичні джерела свідчать, що обличчя статуї понівечив релігійний фанатик ще у 14 столітті, намагаючись викорінити язичницьке поклоніння монументу.
Геологічні загадки та гіпотеза водної ерозії
У наші дні інтерес до статуї спалахнув з новою силою. Сучасні дослідники, такі як Роберт Б’ювел та Грем Хенкок, у книзі “Загадка Сфінкса” звертають увагу на містичну природу статуї. За їхніми словами, понівечене часом обличчя скульптури немов оживає під грою світла й тіней, нерухомо дивлячись у точку сходу сонця в день рівнодення, очікуючи на щось невідоме.
Однак найбільший резонанс викликала геологічна теорія. Геологи помітили на тілі Сфінкса та стінках траншеї навколо нього глибокі вертикальні борозни. Дослідження показали, що такі сліди могла залишити лише тривала водна ерозія від потужних злив. Проблема полягає в тому, що настільки вологий клімат був у Єгипті наприкінці останнього льодовикового періоду – близько 10-12 тисяч років тому. Це кардинально розходиться з офіційною датою будівництва і натякає на існування набагато давнішої цивілізації.
Таємниці Атлантиди та пророцтва Едгара Кейсі
Прихильники альтернативної історії стверджують, що таємниця пірамід і Сфінкса безпосередньо пов’язана із загибеллю Атлантиди. Американський ясновидець Едгар Кейсі заявив, що частина жителів легендарного материка змогла врятуватися після катастрофи. Вони переселилися до Єгипту, де сховали всі важливі знання своєї цивілізації у таємному “Залі Літописів”.
За словами Кейсі, це підземне сховище було створене одночасно зі Сфінксом понад 12 тисяч років тому. Ясновидець пророкував: “Інформація буде знайдена під лівою передньою лапою Сфінкса, а не в закритих тунелях під ним. Вона розміщена в опорі основи цієї лапи”. Колись “Зал Літописів” буде відкрито, і в ньому знайдуть золоті прикраси вівтарів, стародавні ліки, печатки та останки самих атлантів.
Що приховують сучасні дослідження?
Скептики довго відкидали слова Кейсі, проте довіра до нього зросла, коли у 1999 році американське океанографічне судно виявило підводну піраміду в зоні Бермудського трикутника – саме там, де й передбачав пророк.
Наприкінці 80-х років минулого століття міжнародна група вчених провела сейсмічне та радарне сканування плато Гіза. Їхні результати стали сенсацією – апаратура дійсно зафіксувала невідомі порожнини та підземні приміщення правильної геометричної форми прямо під лапами Великого Сфінкса. Проте влада Єгипту наклала сувору заборону на проведення будь-яких подальших розкопок у цій зоні, залишаючи головну загадку величного монумента нерозкритою.
