Содержание:
Якби не суворі погодні умови, це унікальне містечко на заході Оркнейських островів могло б назавжди залишитися прихованим під товщею землі. Зима 1850 року видалася надзвичайно бурхливою для Британії. За одну ніч люта стихія потопила кілька кораблів, а потужний ураган зірвав вершину піщаного пагорба біля затоки Скейл. Коли буря вщухла, місцевим жителям відкрився дивовижний вид на найдавніше поселення, яке на диво добре збереглося під піском.
Випадкове відкриття та втрачений час
Археологи і донині шкодують, що масштабні розкопки почалися занадто пізно – лише у 1926 році під керівництвом відомого вченого Віра Гордона Чайлда. Протягом сімдесяти шести років після відкриття місцеві жителі та мародери-аристократи безперешкодно розтягували Скара-Брей на сувеніри, завдавши непоправної шкоди історичній пам’ятці. Попри це, об’єкт вцілів настільки добре, що у 1999 році його було внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Архітектура та побут епохи неоліту
На невеликій височині розташовувалося десять кам’яних хатин, які за розміром нагадували сучасну однокімнатну квартиру. Це одні з найперших відомих людських осель, побудовані в епоху неоліту – близько 3100 років до нашої ери. Для порівняння, єгипетські піраміди та славнозвісний Стоунхендж є значно “молодшими” спорудами.
Будинки були частково занурені в землю та обкладені органічними відходами для кращої теплоізоляції в умовах суворого північного клімату. Вражає рівень тогочасної інженерної думки: двері закривалися на засуви, а всередині функціонувала примітивна каналізація.
Стандартне облаштування кам’яного будинку в Скара-Брей включало:
- Центральне вогнище для обігріву та приготування їжі;
- Кам’яні ліжка, розташовані по боках кімнати (зазвичай їх застеляли м’якими шкірами);
- Своєрідні кам’яні “шафи” або полиці для зберігання глиняного посуду та інструментів.
Поселенці прожили на цій території близько 600 років. Вони активно займалися промислом – ловили рибу, збирали мідій, вирощували злаки та розводили худобу. Існує також цікава археологічна знахідка: ймовірно, порушників правопорядку садили в “кімнату темряви” – спеціальне приміщення без вікон, яке міцно замикалося на засув ззовні.
Чому стародавня цивілізація зникла?
Ця нація залишається суцільною загадкою для сучасної науки. Дослідникам так і не вдалося з’ясувати, якою мовою говорили ці люди та до якої етнічної групи вони належали. В один день, з незрозумілої причини, мешканці покинули свої домівки, навіть не прихопивши з собою цінного начиння. Деякі вчені припускають, що причиною стала раптова піщана буря, інші ж схиляються до версії поступової зміни клімату або соціальних конфліктів, що змусили людей шукати нові території для життя.
Італійська каплиця та інші пам’ятки
Подорож до Скара-Брей часто поєднують з відвідуванням інших цікавих місць Оркнейських островів. Характерний маршрут включає візит до Італійської каплиці на сусідньому острові Лем-Холм. Вона була побудована у 1940-х роках італійськими військовополоненими. Для її спорудження бранці використовували все, що траплялося під руку: цемент, дріт, залишки фарби та металобрухт. Завдяки непомірному терпінню авторів, каплиця перетворилася на справжній світовий шедевр монументального мистецтва.
Як дістатися до туристичної перлини
Сьогодні подорож до Скара-Брей не становить значних труднощів. Маршрут добре відомий, і щодня пам’ятку відвідують сотні туристів. Головне – дістатися до Шотландії. Найзручніший шлях – переліт до Лондона, а звідти до Абердіна. Далі на вас чекає подорож на поромі до містечка Керкволл (Kirkwall). Від Керкволла до самого археологічного комплексу залишається проїхати автомобілем близько 20 км.
