Содержание:
У сучасному світі популярне відео з каналу «Містичне Сейраш» піднімає тривожне питання: чи дійсно соцмережі та відеоконтент можуть висмоктувати нашу внутрішню енергію та створювати «порчу» через екран? Автор відео розповідає про випадки, коли блогери, інфлюенсери та глядачі відчувають раптову втому, роздвоєння себе (душі й тіла) і навіть депресію від надмірного спілкування з екраном. Це породжує міфи про “екранне прокляття” ‒ явище, коли від надмірного поглинання контенту начебто руйнується внутрішня сутність. Але чи є в цьому щось більше, ніж просто спекулятивні фантазії?
Крадіжка енергії: міф чи наука?
Психологи давно говорять про феномен social media fatigue – втома від соцмереж, яка проявляється як психічне перевантаження та зниження мотивації після тривалого скролінгу. У дослідженнях йдеться про «виснаження уваги», порушення пам’яті і зниження продуктивності при постійному перериванні уваги — наприклад, через короткі відео на TikTok чи YouTube Shorts. Отже, висока швидкість контенту та нескінченний потік інформації здатні дійсно тягнути ресурс — нашу психічну і фізичну енергію.
Відео з каналу «Містичне з Сейраш» надає цьому містичного відтінку, порівнюючи втому після перегляду із «розділенням душі та тіла», як ніби внаслідок екранного взаємодії через людину проходить щось зовсім інше — надприродний вплив. Та чи справді це порчі? Наука радить розрізняти такі стани від класичних містичних пояснень – наприклад, через стрес, недосип, перевантаження кадрами й постійним екранним стимулом. А наше мозок реагує на гучне, яскраве, постійно змінне — наче це сигнал “тут і зараз”, що вимагає реакції. Це швидко втрачає ресурс, якщо сигналів забагато.
Погляд містики: порча як метафора чи справжнє явище?
У вченнях різних традицій, енергетичні практики виділяють те, що енергія людини може “розсіюватися” — і соцмережі лиш у цьому контексті виступають чужинцями, що крадуть увагу й внутрішню силу. Автор відео звертає увагу на те, що “ідеальні” селфі рвуть єдність душі й тіла, пропонуючи образ сумнівної реальності — і тут це сприймається як “порча через екран”. І дійсно, відчуття запустіння після перегляду блоків контенту нагадує виймання енергії, хоча може мати пояснення у втомі від інформаційних перевантажень.
Сумарно дивний ефект соцмереж — це поєднання психологічного виснаження, втоми сенсорів та емоцій, а також підсвідомої «залежності» від лайків і реакцій. Ця “залежність”, як колись вивчали в експерименті з відключенням push-сповіщень — де користувачі відчували як продуктивність, так і розгубленість і тривогу без постійного сигналу від телефону. Це підтверджує, що екран справді контролює частину нашої уваги й енергії ‒ але в межах фізіологічного, соціального та психічного процесу. А не факт містифікації.
Цифровий баланс замість екранної порчі
Екран не приносить надприродну порчу — але він здатен керувати увагою, висмоктувати ресурси мозку й викликати втому. Відчуття “розділення тіла та душі” виникає не від прокляття, а через психологічні та сенсорні механізми: миттєвої реакції, переривчастого контенту й інформаційного перенасичення.
Щоб уникнути такого виснаження, варто застосовувати прості інструменти:
- тайм‑менеджмент екранного часу і паузи;
- відключення частих повідомлень;
- свідомий вибір контенту, мінімізація беззмістовних скролів;
- перезавантаження — з фізичною активністю або офлайн активностями.
Таким чином, можна зберегти внутрішню енергію, користуючись соцмережами як інструментом, і оминути «пастки». Порча—це не факт, але зловживання — уже реальна небезпека.
Стаття написана за мотивами відео з Ютуб‑каналу “Містичне Сейраш”
